background

Вербівська К. Ква-квата пісенька / Катерина Вербівська. – Черкаси: Видавчиня Чабаненко Юлія, 2024. – 44 с.

СПЕКА (С. 37)

Текст читає авторка

 

Спека

З-під вишні в спеку визира кульбаба:
«Ну що воно нестерпно так пече?
Одненька хмарко, біла і губата,
зроби нам тіняву опукливим плечем.

Дощу в кишені назбирай бігенько,
бо духота доводить до плачу.
Тоді і я – така ж пухка й біленька,
стріпнусь бігцем й до тебе полечу».

Вербівська К. Ква-квата пісенька / Катерина Вербівська. – Черкаси: Видавчиня Чабаненко Юлія, 2024. – 44 с.

ДВІ МЕДУЗИ (С. 39)

Текст читає авторка

 

Дві медузи

В літню пору, з краю моря
«буць» лобами дві медузи.
Перша каже: «Справжнє горе.
Що за монстри ходять дужі?

Нас то ловлять, то штовхають,
воду сильно каламутять...»
Друга їй відповідає:
«Люди – ці страшили звуться.

Раз ведуть себе нечемно –
вжалимо їх ворсом гострим.
Хай і їм живеться щемко.
Ми ж не кликали у гості».

Вербівська К. Ква-квата пісенька / Катерина Вербівська. – Черкаси: Видавчиня Чабаненко Юлія, 2024. – 44 с.

ГУЛЯНКА (С. 41)

Текст читає авторка

 

1

«Заманулося хмарині
бавить білку у квача.
Подивилась: треба дині
дать води, щоб ріст почавсь.

А затим ще просять пити
морква, жито і щавель,
бір, щоб листячко помити,
для болота – журавель.

Бризне ще, перш ніж гуляти,
бурячку на повен зріст...
Тож дісталась білченяті
тільки крапелька на ніс.»

Горбівненко А. Кораблик : вірші для дітей / А. Горбівненко ; худож. оформ. С. Афанасьєвої. – Черкаси : Сіяч, 1993. – 20 с. : ілюстр.

ДІРЯВА ЛОЖКА (С. 14)

Текст читає автор

За обідом в Ігорьочка
Знов „наїлася" сорочка.
Мама сердиться на нього –
Неохайного, брудного:

– Скільки можна вже казати:
Не зачерпуй так багато.
– Ні, мамусю, брав я трошки.
Це якась дірява ложка.

Горбівненко А. Кораблик : вірші для дітей / А. Горбівненко ; худож. оформ. С. Афанасьєвої. – Черкаси : Сіяч, 1993. – 20 с. : ілюстр.

КОРАБЛИК (С. 15)

Текст читає автор


Вийшов на подвір’я
Павлик погулять.
Глибину поміряв:
«Треба корабля».

А вода прозора,
Як морський залив,
І у ночвах скоро
Черевик поплив.

Вийшла бабця з хати:
-Що ти за дитя?!
Хіба можна грати
Дідовим взуттям?

Гордо витер Павлик
Мокрі рукави,
Каже: «То кораблик,
А не черевик».