background

Горбівненко А. Кораблик : вірші для дітей / А. Горбівненко ; худож. оформ. С. Афанасьєвої. – Черкаси : Сіяч, 1993. – 20 с. : ілюстр.

ДЕ ЗОРІ СПАТЬ ЛЯГАЮТЬ (С. 16)

Текст читає автор

Тепер уже я знаю,
Де зорі спать лягають:
Он мерехтять яскраво
Уранці в зелен-травах.
Хотів їх роздивиться -
Заплакала травиця:
Ти їх не струшуй, хлопче,
Бо зорі спати хочуть
Увечері ж їм треба
Летіти знову в небо.

Горбівненко А. Кораблик : вірші для дітей / А. Горбівненко ; худож. оформ. С. Афанасьєвої. – Черкаси : Сіяч, 1993. – 20 с. : ілюстр.

ПІВНИКОВА ЗНАХІДКА (С. 13)

Текст читає автор

Якось півник біля тину
У траві знайшов зернину.
Та не став клювати сам –
Це гостинець курочкам.

«Кох-кох-кох», - почав гукати.
Курочок прийшло багато,
А зернина лиш одна.
Як ділить її - не зна.

Поки півень міркував,
Горобець зернину вкрав.

Горбівненко А. Кораблик : вірші для дітей / А. Горбівненко ; худож. оформ. С. Афанасьєвої. – Черкаси : Сіяч, 1993. – 20 с. : ілюстр.

ПЛЯМА В КНИЖЦІ (С. 12)

Текст читає автор

Дівчинці Галинці
Дорікала мама:
– Чом у тебе в книжці
Світить жирна пляма?

На щоках Галинки
Зайнялась пожежа:
– Лиш одну хвилинку
Пиріжок полежав.

Горбівненко А. Кораблик : вірші для дітей / А. Горбівненко ; худож. оформ. С. Афанасьєвої. – Черкаси : Сіяч, 1993. – 20 с. : ілюстр.

ВОВИНЕ НЕБО (С. 11)

Текст читає автор

oblojka

Якось Вова вдома
Малював картину –
Аркушик з альбому
Вкрив v фарбу синю.

Потім він покликав
Дідуся до себе:
– Глянь, яке велике
Я малюю небо!

Горбівненко А. Кораблик : вірші для дітей / А. Горбівненко ; худож. оформ. С. Афанасьєвої. – Черкаси : Сіяч, 1993. – 20 с. : ілюстр.

ТАТКОВЕ ЛІЖКО (С. 10)

Текст читає автор

oblojka

У кімнаті при вікні –
Ліжечко-малятко.
Баба кажуть, що на нім
Спав колись мій татко.

Може, й спав, а може, й ні –
Щось не віриться мені:
Коли б тато ліг на нього,
У вікні стирчали б ноги!