Горішна Н. В. Під сонцем серця : лірика / Н. В. Горішна ; ілюстр. Н. Горішної. – Черкаси : Вертикаль, 2011. – 191 с. : ілюстр.
НАДІЯ (С. 132)
Текст читає автор
Вже обривають павутиння
Холодні роси уночі,
Та зрідка-зрідка журавлині
Все ще курликають ключі.
Так завжди раптом, так неплавко...
Твій смуток знову ожива.
Я хочу, щоби ти поплакав,
Аби не краяли слова.
Я пригорнусь, як на вокзалі, –
Ти не носи свій біль в собі,
Бо як надію б не топтали,
Вона скресає по журбі.
Вона, як з попелу жарина,
Її роздмухаєм від сну...
А журавлі на Україну
Ще принесуть свою весну.