Новини
Горішна Н. В. Під сонцем серця : лірика / Н. В. Горішна ; ілюстр. Н. Горішної. – Черкаси : Вертикаль, 2011. – 191 с. : ілюстр.
Текст читає автор
Одна прабабуся була – китаянка,
А інша – проста українська селянка.
Мій прадід один – за Сенатське повстання
В сибірській копальні гнув спину в засланні;
А інший – чи й чув про Сибір взагалі,
Бо жив і помер на вкраїнській землі.
У спадок від мами – така смуглошкіра,
У спадок від батька – і віра, і ліра.
Буває – тамую, та часом – тече
Сльоза українська
з азійських очей.
Поет, перекладач, член Національної спілки письменників України.
Народилася 18 грудня 1959 року на Житомирщині. Дитинство пройшло в старовинному селищі Смотрич на Поділлі.
1983 року Н.В. Горішна з червоним дипломом закінчила інженерно-оптичний факультет Чернівецького державного університету. Працювала інженером, викладачем, програмістом.
Вірші пише з дитинства. Перша публікація була – п’ятикласницею в районній газеті «Ленінським шляхом». Школяркою двічі друкувалася в республіканському журналі «Піонерія».
Живе в Черкасах з 1982 року.
Зараз у творчому доробку письменниці є чотирнадцять поетичних книг. Н.В. Горішна працює у жанрах поезії, поетичного перекладу, літературних пародій. Перша збірка «Бджола на асфальті» побачила світ 2006 року. Потім були збірки «Розп’яття осені» (2007), «Совість. Переклади з Володимира Нарбута», «Право на весну», «Сутність. Поезії у стилі хоку» (2008), «Гусінь янголів. Переклади», «Горішина. Автопереклади» (2009), «Різдвяне Немовля. Переклади», «Поет у спідниці. Літературні пародії» (2010), «Під сонцем серця» (2011), книга для дітей «Дочекалися! Ура!!!» (2012), «Тарас Шевченко. Тризна. В перекладі Наталії Горішної» (2015), «Люблю» та «Звинувачена в почуттях. Обрана інтимна лірика» (2017). Перу Н.В. Горішної належать також переклади таких відомих поем, як «Втікач» (М.Лермонтова), «Люблю» (В.Маяковського), «Квіти» (С.Єсеніна») та ін.
Перекладає українською мовою поетичні твори з російської та болгарської мов (усього більше 100 авторів). Її вірші перекладено англійською, болгарською та російською мовами.
Наталія Володимирівна як керівник дитячого літературно-творчого гуртка «Пегасик», що діє при Черкаській обласній бібліотеці для дітей, підготувала п’ять книжечок з творами своїх вихованців. Книжечки мають назву «"Пегасик" і пегасівці» (2011, 2012, 2013, 2014 (два випуски)).
Письменниця постійно співпрацює з журналами для дітей та юнацтва: «Веселі картинки (українською мовою)» – як перекладач; «Веселі уроки» – веде рубрику «Сторінки ерудитів»; «Весела перерва» – як перекладач та автор шкільних «запам’яталок».
Наталія Володимирівна Горішна є лауреатом Всеукраїнських літературних премій імені Василя Симоненка (2012 р. за книгу поезій «Під сонцем серця») та Олександра Олеся (2017 р. за книгу поезій «Люблю»).
Горішна Н. В. Під сонцем серця : лірика / Н. В. Горішна ; ілюстр. Н. Горішної. – Черкаси : Вертикаль, 2011. – 191 с. : ілюстр.
ДО СЛОВА (С. 44)
Текст читає автор
Я не крала ні грошей, ні мужа,
Як кульбаба, здіймала асфальт.
У лабетах життєвої стужі
Віднаходила смисл і азарт.
Не тяглась до престольного граду
І збирала любов, як бджола.
Легкодухість прощала і зраду,
Бо інакше вчинить не могла.
На крилі епохального вітру
Не ганялась за блиском кар’єр.
Я здавала екзамен на витрим
І здаю його ще дотепер.
Я кохання пізнала – запізно,
Я повірила в те, що – залізна…
Під вагою душевного схову
Не зігнулась –
довірившись слову.
Народився 9 вересня 1952 року в с. Горіхове на Луганщині. Щоб прогодувати велику сім’ю, батько завербувався на шахти.
Улюбленим предметом у школі для хлопця була література, однак вирішив стати лікарем, тому успішно закінчив Луганський медичний інститут, отримавши цей фах.
Але ж літературна справа була і є покликанням Івана Дубініна. Про його вроджений талант дотепно відгукався Григорій Білоус, сподіваючись, що «пройшов» письменник-гуморист школу наших знаних метрів гумору – Остапа Вишні, Василя Чечвянського, Степана Руданського, Олеся Жолдака, Євгена Дударя, Олега Чорногуза, Василя Довжика та інших. Літературні пародії Дубініна не виглядають «прилюдною екзекуцією», а є турботою про чистоту мови й художню досконалість, робить він це так, що й сам автор спародійованого твору весело сміється над своїми мовними недоречностями.
Іван Дубінін – автор збірки віршів російською мовою «Пламя свечи», а також літературних пародій «Туди чи не туди» (2002), «Я колись народився дощем» (2007), книги гумору і сатири «Бюстгальтер на зарплату» (2002).
Цілком оригінальне дотепне бачення дитячого світу Іван Іванович опри явив у двомовній поетичній збірочці «День народження зуба» (2007).
Дубінін І. І. День народження зуба : [вірші] / І. І. Дубінін ; худож. Ю. Дубініна. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2007. – 48 с. : ілюстр.
ЖМУРКИ (С. 18-20)
Текст читає автор
Є у мене кицька Мурка.
З нею граємося в жмурки.
Я ховаюся, тікаю,
А вона мене шукає.
Але так чомусь виходить –
Скрізь вона мене знаходить.
Я – за двері, я – під ліжко,
Та вже тут муркоче кішка.
Виглядаю з-за канапи –
Мурка поруч миє лапи.
Заховаюсь за гардину –
Чую, тре об мене спину.
Чом це так, скажіть, будь ласка?
Може, пахну мов ковбаска?
Чи солодким молочком,
Тим, що хлебче язичком?
Ні, вона мене так любить
І боїться, що загубить.
Тож від себе не пуска.
В мене кицька - ось яка!