Читаємо разом

Опубліковано: 06 лютого 2013

Носань С. Казки для Кирилка / С. Носань ; худож. обкл. О. Діденко ; дитячі мал. В. Лаут. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2006. – 146 с. : ілюстр.

КАРАСІ (С. 143-144)

Текст читає автор

Опубліковано: 06 лютого 2013

Відомий український письменник.

Народився 1 липня 1939 року в селі Дубинка Чорнобаївського району на Черкащині в працьовитій хліборобській родині.

Закінчив філологічний факультет Черкаського державного педагогічного інституту (1967). Працював матросом, учителем, журналістом, викладачем інституту.

На журналістській роботі з 1967 року – літературний працівник Володарської (Київська область) і Кам’янської (Черкаська область) районних газет, позаштатний кореспондент обласної газети «Черкаська правда» (нині «Черкаський край»), ряду журналів України.

Автор книг «Стежка в зеленому житі», «Пір’їна з крила Жар-птиці» (1977), збірок повістей «Час глибокої осені» (1979), «Високі, високі гори» (1982), романів «Метеори», «Голгофа любові» (1986), поетичних драм «Остання мить», «Судна ніч», «Мазепа» (1998), «У всесвіті слова» (2002).

Для дітей Сергій Лукович Носань написав повість «Чисті плеса» (1977), збірки оповідань «Сонячний ранок» (1981), «Остання двійка» (1977), Мудра книга» (2005), «Казки для Кирилка» (2006), «Чарівний ліс» (2008), «Данилків календар» (2010).

За п’єсу «Остання мить» Сергій Носань став першим лауреатом премії ім. В. Симоненка «Берег надії» (1994), а за сценарій відеофільму «По кому подзвін» одержав літературно-мистецьку премію ім. Михайла Старицького (2001).

Зараз працює редактором Черкаської обласної державної телерадіокомпанії.

Його твори для дітей «Сонячний ранок», «Чисті плеса» та «Остання двійка» включені до антології дитячих оповідань українських письменників та до Читанок» для 1-го і 2-го класів.

Член Національної спілки письменників України з 1977 року.

Опубліковано: 12 квітня 2013

Бондар Д. У царстві казки / Д. Бондар ; худож. оформ. С. Хілько. – Черкаси : Відлуння, 1998. – 19 с. : ілюстр.

ПОДАРУНОК (С.16–18)

Мама мене запитала, якого подарунка хочу від Діда Мороза, а я думала три дні і три вечори, а придумати не могла. У садочку Дід Мороз і Снігурочка подарували ляльку Маринку і коробку цукерок, а мені хочеться такого, ну чогось такого зимового, красивого, ну що воно таке – не придумаю. Мені було якось сумно, вже сам Новий рік іде, а я не придумала для себе подарунка.

Запитала маму, коли він саме прийде, а вона сказала, що о дванадцятій ночі. Я попросила розбудити мене. Мама тричі поцілувала мене в щічку і зачинила двері – пішла на кухню. Очі в мене не закривалися, я підійшла до вікна: надворі вітер хитав гіллям акації, а вона шелестіла і скрипіла. Ніч була дуже чорна, тільки на небі, наче хто фарбами де хотів там і намалював, зірки. Я дивилася на небо, а воно таке незрозуміле, і мама не вміє пояснити, чого воно таке. «О, а зірки дихають, так-так, як придивишся пильно до них, то видно, як дихають, вони живі, як і ми. Все, буду спати.»

І ось одна із зірок стає більшою, вона рухається і швидко опускається до землі. І побачила Наталочка, як від зірки прямо до неї летить якийсь кораблик, а коли він закружляв біля вікна, то Наталка побачила, що це не кораблик, а жовтий красивий листочок.

Кватирка відчинилася і листок легенько опустився на підвіконня. На нім стояла дівчинка, в неї було плаття і корона з маленьких білих сніжинок.

– Здрастуй, сестричко, – сказала маленька дівчинка і посміхнулась. – Ти так довго дивилась на мою зірку, що я вирішила провідати тебе в новорічну ніч. Лишилося дві хвилини до півночі, задумай одне бажання: я виконаю для тебе.

– Ой, я не знаю як тебе звати, але мені хотілося б, щоб ти залишилася в мене, я тебе не ображу.

– Ти добра дівчинка, але я не можу лишитися, бо мене чекає моя зірка, а зовуть мене Косміла... Чуєш, уже годинник б’є дванадцять, поспішай.

– Спасибі, Косміло, я не можу придумати чогось такого, але залиш мені якусь згадку про себе.

– Молодчина, Наталочко, прощавай! – листочок колихнувся і вилетів у ніч. Зірка віддалялася, а від неї летіли білі сніжинки. Я проснулася вранці, підійшла до вікна: на вулиці все було засипано снігом.

– Ось що подарувала мені Косміла! Ось що мені хотілося, а я не могла придумати!

Текст читає автор

Опубліковано: 12 березня 2013

Бондар Д. С. Солом’яний бриль [Ноти] : зб. пісень, віршів, казок / Діна Бондар, Наталія Саух ; худож. Маршаліна І. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2011. – 44 с. : ілюстр., ноти.

ВЕСНИ МАЛЮНКИ (С. 39)

Текст читає автор

Опубліковано: 12 березня 2013

Бондар Д. С. Солом’яний бриль [Ноти] : зб. пісень, віршів, казок / Діна Бондар, Наталія Саух ; худож. Маршаліна І. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2011. – 44 с. : ілюстр., ноти.