День народження зуба

Ми сиділи, мовчки їли.
Ох, смачний у мами суп.
Залітає тьотя Ніла
І кричить: – У Вовки зуб!
Зразу їсти перестали,
Загорланили: – Ура!
Зуба ми давно чекали,
Вже прийти йому пора.
Вовка – наш сусід навпроти.
Незабаром хлопцю – рік.
А в його рожевім роті
Лиш виблискував язик.
Раді ми за цю дитину,
Що зубів почався ріст.
Можна схрумкати морквину
И гризонуть кота за хвіст.
Ми в саду квіток нарвали
І бігцем – поздоровлять.
І сусіду побажали
Ще зубів хоча б із п'ять!
Вовка нам радіє дуже.
Він чекає на гостей.
Та йому, либонь, байдуже,
Що у нього зуб росте.
Ми до рота пхали ложку
– Зуб вона розпізнає.
Пальцем мацали потрошку,
І сказали: – Справді є!
Тьотя Ніла нам до столу
Різні ласощі несе:
Торт, варення, пепсі-колу.
Ну й смачне ж таке усе!
А цукерок – ціла купа.
Це бува вряди-годи.
День народження у зуба,
Так що свято – хоч куди!
Та хіба той суп згадався?
Хто ж із нас не ласолюб?
Ми не проти, щоб з'являвся
У сусіда другий зуб.