Цікаве в періодиці (5-9 кл.)

Натадзе Н. Котяча мама з бородою / Наталя Натадзе ; фото Катерина Мумжинська // Зоодруг. – 2024. – № 3. – С. 17-21.

«Велика» війна відкрила справжнє обличчя кожного українця, оголила істинне єство. З перших хвилин повномасштабного вторгнення стали неважливими фах, звання, інші регалії. У лавах ЗСУ й серед волонтерів можна зустріти акторів, митців, науковців…

Приміром, актор Олексій Суровцев, котрого йменують «Бородатою котомамулею». Від початку «великої» війни він став рятівником понад 1000 котів, заснував для них притулок, згодом відкрив притулок для собак у Бородянці. Олексій мешкає в новому житловому комплексі Ірпеня, де й організував притулок для котів під назвою «Бородата котомамуля».

Про особливу любов до тварин, давню мрію заснувати притулок, волонтерський досвід, команду, специфіку порятунку тварин, труднощі, хейт Олексій Суровцев розповідає в інтерв’ю, а також звертається до читачів зі своїми пропозиціями. До того ж, усі охочі можуть допомогти притулку «Бородата Котомамуля» за вказаними реквізитами, тим самим внести лепту в порятунок «хвостиків».

Касянчук І. Скарби князів Острозьких: десять унікальних експонатів Дубенського замку / Іван Касянчук, Юрій Пшеничний, Юрій Шесталюк // Історичний калейдоскоп. – 2024. – № 2. – С. 3-6.

Замок у місті Дубно, що на Рівненщині, – один із найстаріших в Україні, заснований членами родини Острозьких – князів ХV століття. Замок вирізняється передовсім своєю фортифікаційною спорудою, численними підземеллями-лабіринтами. Нікому з загарбників не вдалося підкорити Дубенський замок, який, до того ж, захищений річкою Іквою. Нині замок князів Острозьких вважається одним із семи чудес України.

Автори статті пропонують докладніше дізнатися про 10 оригінальних експонатів замку, що перебувають у колекції Державного історико-культурного заповідника Дубна. Поміж таких – частина ствола гармати ХVІ – початку ХVІІ століть, п’ятисвічник 1575 року, сукня «alamoda» 1640-го…

Читайте й поринайте в нашу історію, відкривайте для себе нові потенційні маршрути!

Скрипка Т. Перша жінка-академік, перша жінка-націоналістка, модниця і феміністка, у свій час видатніша за доньку / Тетяна Скипка // Паросток. – 2024. – № 2. – С. 56-58.

Жінка, яка народила Лесю Українку, не могла бути звичайною, посередньою, пересічною. Ольга Петрівна Косач, відома під псевдонімом «Олена Пчілка», сестра Михайла Драгоманова, відповідно до шкільної програми згадується передовсім як мама Лариси Косач, себто Лесі Українки. Прикро, бо ця жінка варта особливої уваги. Нині її позиціонували б інфлюенсеркою, адже Олена Пчілка була новаторкою в низці царин, натхненницею національно-патріотичних ідей, борчинею проти ворожого російського. Її волі, силі духу можна лише позаздрити. Вона варта того, щоби бути прикладом для наступних поколінь.

Жінка-«піонерка», перша українка, яка «відправила» чоловіка в декретну відпустку, перша збирачка і знавчиня українського орнаменту, перша, котра ввела в моду українське національне вбрання, модернізаторка й реформаторка української мови, перша жінка-борчиня за українську мову, одна з фундаторок першого феміністичного альманаху «Перший вінок», перша жінка-академік – про кожну з цих іпостасей Олени Пчілки читайте в рекомендованій статті.

Слободян Т. Чому в нас різні групи крові / Тимофій Слободян // Паросток. – 2024. – № 2. – С. 3-10.

Автор статті в журналі «Паросток» направду вміє інтригувати. Адже розпочинає свою розвідку таким констатуванням: «Понад століття після їхнього відкриття ми й досі не знаємо, чому в нас різні групи крові, як вони виникли…». Справді, запитайте своїх однолітків, яку групу крові вони мають, не кожен дасть вам відповідь. Зрештою, навіть серед дорослих мало хто знає, що означає та чи та група крові, хай навіть вони знають свою групову приналежність, свій резус-фактор (позитивний чи негативний). Та що казати про широкий загал, коли навіть представники медичної галузі й ті далеко не все знають про кров!..

На основі власного досвіду й наукових досліджень автор намагається в доступній формі розкрити проблему груп крові, їх походження, згадує ім’я лікаря, котрий першим заявив про існування чотирьох груп крові й отримав за це Нобелівську премію, міркує про явище переливання крові під оптикою переваг і загроз, окреслює шлях лікарських шукань, де поряд із успіхами мали місце похибки й помилки. Лише в ході доскіпливих дослідницьких спостережень вдалося виявити, що кожна група крові має свою специфіку, що визначає природу переливання.

Автор розглядає особливості дієт відповідно до групи крові. Ба більше, мовить про реакцію тої чи тої групи на віруси, взаємозв’язок із певними хворобами.

Не шукайте у пропонованій статті однозначних відповідей, адже навіть автор у висновку артикулює думку про вихід групи крові за межі фізіології. Втім, обов’язково пройдіться разом із Тимофієм Слободяном захопливим лабіринтом під назвою «ГРУПА КРОВІ». І хтозна, можливо, зрозумієте себе більше…

Бондаренко М. Українська Атлантида / Михайло Бондаренко // Паросток. – 2024. – № 2. – С. 50-54.

Вочевидь, ви чули про Атлантиду, охоплену таїною. Та чи припускали, що подібне може статися з українською землею? Чи підозрювали, що міф про зниклий острів може стосуватися України? Навряд. Але, можливо, вам вдалося бодай краєм вуха чути про примусово затоплені в 1950-х роках землі з населеними пунктами біля Дніпра у зв’язку з будівництвом Кременчуцької ГЕС і наповненням «штучного» водосховища?

Подібна доля спіткала й село Бакоту, що на Хмельниччині. Через будівництво Новодністровської ГЕС населений пункт щез 1981 року під водою, затим зник із мапи України. Місцеві прозвали Бакотську затоку «українською Атлантидою». Либонь, дещо містичне є в цій місцині, адже вона й досі притягує туристів. Не лише таїна, а й мальовничі пейзажі, справжні, природні, нерукотворні, наповнюють гостей енергетикою. Чи ж випадково старожили йменують цю територію «місцем сили»?

Якими локаціями приваблює Бакота, які види діяльності можна тут зреалізувати, яким транспортом сюди дістатися й де, зрештою, зупинитися відповідно до ваших запитів і бюджету – про все це можна дізнатися із запропонованої статті.