Тридцять років розслідувань, аналізу й пошуку пояснень, підрахунку жертв і збитків. Тридцять довгих років пам’яті, жалю й роздумів. Усе це – страшне сьогодні слово «Чорнобиль». Назва трави, яка мала б нести здоров’я й зачудування багатствами природи. Назва мертвого міста, яке знеславило Україну на весь світ страшною трагедією. Роковини аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року відзначили в бібліотеці низкою тематичних заходів.
Вечір-реквієм «Гірчить Чорнобиль крізь роки, гірчить» відділу масової роботи та естетичного виховання й година пам’яті «Пам’ятаймо Чорнобильський квітень» відділу обслуговування учнів 5 – 9 класів були проведені для учнів 6-А, 6-Б, 7-А класів ЗОШ № 19, 5-А класу Першої міської гімназії, 7 – 11 класів приватної школи «Перлина», вечірньої (змінної) школи. Розповіді бібліотекарів, супроводжувані демонстрацією слайдів та уривків із документальних кінострічок, покликані були показати, як прекрасне місто-сад Прип’ять в одну мить перетворилося на ненависну й небезпечну пустку.
За фактами про перебіг катастрофи, кількість рятувальників, які тяжко захворіли й померли після своїх героїчних дій на пожежі, – тисячі поламаних доль, життів, змінених назавжди. Діти знайомилися з особистими історіями випускників тоді ще Черкаського пожежного училища Володимира Правика й Віктора Кібенка, які загинули, намагаючись позбавити рідну землю від радіоактивного лиха. А ще з історіями родин, які змушені були поспіхом тікати в невідомість, полишати рідні домівки, вірячи, що повернуться, що їхня мала Батьківщина не буде зруйнована. Слухати цю інформацію завжди боляче, але знати її необхідно. Новини щодня доводять, що людство нічому не навчилося після катастрофи й аварії, подібні до українського Чорнобиля, досі трапляються в різних країнах. Хтозна, де ці знання ще зможуть нам знадобитися…
