Солодких снів: гаджети // Однокласник. – 2014. – № 3. – С. 28-29.

Щоденний здоровий сон – запорука гарного самопочуття і бадьорого настрою. Знаючи це, науковці американської «лабораторії Морфея» запропонували інноваційні розробки для поліпшення відпочинку. В статті розповідається про диво-ліжко, яке уміє думати: його датчики вимірюють фізичний стан людини, розпізнають голосові команди тощо; про унікальну звукову систему, мелодійні програми якої впливають на мозок, що дозволяє слухачеві поступово поринути у глибокий сон; про «чарівну» маску для сну, яка може керувати сновидіннями. А ще дізнаєтеся про будильник, що вміє тікати від соньків.

Дмитро Халаджі – український богатир, який поставив понад 20 силових рекордів! // Професор Крейд. – 2014. – № 4. – С. 12.

Дмитро Халаджі родом із містечка Комсомольськ, що на Донеччині. Читати вчився на билинах, тому з дитинства мріяв стати справжнім богатирем, як Ілля Муромець. Сили Дмитро набирався завдяки звичайній праці: копанню картоплі, рубанню дров тощо. Потім почав тренуватися за підручником із руськими системами вправ 200-літньої давнини.

Якими видами спорту займався спортсмен та про його спортивні досягнення ви дізнаєтесь, прочитавши статтю.

Сторожевые сурикаты // Тошка и компания. – 2014.– № 4. – С. 4-6.

Сурікати – близькі родичі мангустів. Живуть вони колоніями по 10-30 тваринок у пустелях Південної Африки. Нори, коридори яких можуть йти на глибину до 3 м, викопують сильними передніми лапами. В скелястих районах мешкають у розколинах між камінням.

Ці кумедні тварини мають звичку чергувати біля входу до нори. Недарма місцеві жителі називають їх «вартовими пустель». Склавши передні лапки на животі і злегка спираючись на хвіст, «черговий» сурікат пильно чатує на ворога,а в разі його появи, миттєво«пірнає»в нору, попереджаючи одноплемінників різким свистом про небезпеку.

Більше дізнатися про цю цікаву та кумедну тваринку ви зможете, прочитавши статтю.

Гронинген // Тошка и компания. – 2014. – № 4. – С. 8-9.

Більше ста років томулюди стали користуватися технікою там, де раніше була потрібна кінська сила. Кінні екіпажі замінили машинами, далекі відстані скоротилися завдяки літакам і швидкісним поїздам. І в полях тепер замість коней працюють сталеві силачі.

Гронінген – порода робочих коней. Як і багато інших робочих порід, вони мало не стали жертвою технічного прогресу. І сталося це не так давно. Після закінчення Другої світової війни почалася механізація у сільському господарстві. Коні там виявилися не потрібними, і поступово стали зникати: в 1970 році залишився всього один чистокровний жеребець. Уряд Голландії вирішив докласти всіх зусиль, щоб відновити породу. Хоча й нині ця порода небагаточисельна, але тепер їй не загрожує вимирання: у Голландській асоціації конярства налічується більше 300 таких тварин.

Прочитайте статтю і дізнаєтесь більше про цю породу коней.