Цікаве в періодиці (5-9 кл.)

Награда нашла актера : [найпрестижніші театральні премії Росії] // Эскиз. – 2012. – № 9-10. – С. 6-7.

Ця стаття знайомить із найпрестижнішими театральними преміями Росії. Адже нагороди, аплодисменти, визнання акторської майстерності такі важливі для кожного актора!

Почесною є міжнародна премія Станіславського – найвидатнішого в Росії театрального діяча, творця знаменитої на весь світ театрально-режисерської системи свого імені. Ім’я Костянтина Сергійовича Станіславського стало синонімом театрального мистецтва, найвищою планкою професійності, творчого пошуку і таланту. Всім відома його фраза: «Не вірю!», яка в свій час стала ганебною для тих акторів, гра яких була непереконливою.

«Кришталева Турандот» стала першою незалежною недержавною театральною премією. В її жюрі завжди запрошуються люди відомі, авторитетні, але не пов’язані з театром. Від імені глядачів вони виносять вердикт: хто гідний отримати премію за найкращу жіночу або чоловічу роль, за кращий дебют, кращу режисерську роботу тощо.

Премія ж «Золота Маска» – головна російська премія в царині театрального мистецтва. Церемонія її вручення проходить дуже урочисто. Лауреати отримують пам’ятний диплом і надзвичайно гарний знак – «Золоту Маску». Це справжній витвір мистецтва: на класичну венеціанську маску надіта ще одна, яка своїми контурами нагадує російського двоглавого орла.

Морозова Н. Новгородський князь / Н. Морозова // Історія для допитливих. – 2013. – № 2. – С. 14-19.

Олександр Невський – одна з найбільш відомих і суперечливих постатей у російській історії. Яким він був – ми не знаємо, але в одному з пізніх варіантів «Житія» зазначено, що «на зріст він був вище від наших людей, голос його лунав, як труба. Сила його була частиною від сили Самсона, а премудрість – від Соломона, дав Бог йому хоробрість царя римського Веспасіана… Князь Олександр Ярославович, перемагаючи, був непереможний».

Справжньої слави Олександр зажив 1240 року у битві зі шведами. Невська битва, а потім і Льодове побоїще ввійшли в історію воєнного мистецтва. Перемога у цих битвах мала велике політичне і військово-стратегічне значення та надовго зумовила безпеку західних кордонів Русі.

Стаття знайомить з життям та діяльністю легендарного полководця середньовічної Русі, талановитого державного діяча, дипломата – Олександра Невського, його заслугами у видатних битвах того часу.

Павлюк Н. Пам’ятники нашому – українському / Н. Павлюк // Географія для допитливих. – 2013. – № 2. – С. 22-26.

Гуляючи вуличками будь-якого українського міста, можна побачити багато цікавих, визначних місць. Та все ж таки про його історію, минуле й сьогодення найкраще розкажуть пам’ятники. Це раніше монументи були схожі один на одного й зображали найчастіше політиків, письменників або артистів. В наш час скульптори присвячують багато своїх творів українському, національному – часто стравам: галушкам, салу, варенику, окісту тощо. Часом ці пам’ятники дивують не лише українців, але і численних гостей нашої країни. А головна їх цінність у тому, що вони відображають українську культуру, традиції, український колорит.

Стаття розповість про найнезвичніші, найоригінальніші та найкреативніші пам’ятники України! Тож, мандруйте різними куточками України, знайомтеся з цікавими скульптурними композиціями! Милуйтеся та пишайтеся нашим, українським!

А ще на вас чекає рецепт смачних, запашних «чіпсів». За такі «чіпси» батьки сварити не будуть! А скуштувавши їх, ви переконаєтесь, що ще ніколи не їли такої смакоти!

Заєць-русак / Професор Крейд. – 2013. – № 2. – С. 11-14.

Хто із звірят найбільший боягуз у лісі? Хто незмінний персонаж наших казок та мультфільмів? Хто вам згадується, коли ви чуєте слова «морква» та «капуста»? Правильно! Це він – вухань, куций, сплюх, косоокий або ж, за науковою класифікацією, – заєць-русак.

Заєць-русак має довгі вуха, маскувальне хутро, куций хвіст, сильні задні лапи. Він уміє швидко бігати, барабанити передніми лапками, заплутувати сліди та відмінно плавати. Тому й не дивно, що у нього стільки прізвиськ!

Хочете дізнатися, як харчуються, розмножуються, де мешкають зайці-русаки? Прочитайте статтю, вам буде цікаво!

Приборкання вогню / Професор Крейд. – 2013. – № 2. – С. 2-6.

Прадавні люди вважали вогонь живою істотою. Адже він, як і ми, дихає, їсть, народжується і помирає. Вогонь має суворий характер і грізно попереджає: «Я служу уважним та обережним людям, а роззяв караю!».

У вогню нестійкий характер, навіть дорослі не завжди можуть його передбачити. Випадкові речі поряд із вогнем, протяг у дверях, не до кінця погашений сірник – і ось тобі мирне «домашнє звірятко» перетворюється на «безжалісного звіра»… Гратися з вогнем небезпечно, і про це пам’ятають усі діти!

Дихає вогонь киснем, а «харчується» – паливом. Так само як ви не можете їсти постійно одну лише кашу, а полюбляєте і борщ, і котлети, і ковбаску, і цукерки, так і вогню до вподоби різні види палива – і деревина, і вугілля, і нафтопродукти. Від однієї «їжі» вогонь слабший і дає менше енергії, від іншої – сильніший і дає більше енергії. Де використовується енергія вогню, для чого він слугує людям? Вам цікаво дізнатися? Тоді стаття саме для вас!