Цікаве в періодиці (5-9 кл.)

Черемных Н. Идеальный воин / Н. Черемных // Колосок. – 2013. – № 3. – С. 26-31.

На запитання– «Що ви знаєте про їжаків?», більшість із васвідповість, що в їжака є голки, на яких він носить яблука і грибочки, що він вбиває і з’їдає змій танечутливий до їхньої отрути. Не дуже багато інформації, чи не так? І чи все це правда?

Про цих кумедних тварин з давніх-давен існує багато легенд івигадок, більшість з яких не відповідає дійсності. Де вигадки, а де правда – розповість стаття. Ви, також, отримаєте багато корисної інформації про те де і як живуть їжаки, чим харчуються, як полюють та яка тривалість їхнього життя.

Зоркіна І. Мохнаті полярники / І. Зоркіна // Географія для допитливих. – 2013. – № 3. – С. 28-32.

«…важко знайти тварину, яка більшою мірою, ніж собака, вміє виявляти свої почуття. Радість, смуток, подяку і навіть докори сумління – все можна прочитати в її очах… Зазирніть у собачі очі! Ви побачите в них те саме, що і в людських. По суті, у собак, безумовно, є те, що ми називаємо душею». Так сказав про полярних собак Руал Амундсен – великий норвезький мандрівник і дослідник, якого знають чи не в усьому світі завдяки відкриттям і дослідженням у полярних широтах Землі. Та мало хто знає його колег по експедиціях і, на жаль, ніхто не згадує хоч і чотирилапих, але рівноправних членів експедицій – собак. Полярні собаки завжди були й залишаються незамінними помічниками мандрівників – охоронцями, тягловою силою, навігаторами, обігрівачами, просто друзями.

Досі залишається спірним питання про підкорення Північного полюса. Але, кого б із людей не вважали першопідкорювачем, до полюса першим доходив вожак собачої упряжки.

Вам цікаво познайомитися з героїчним життям полярних собак? Тоді, стаття саме для вас.

Стадник О. Смугасті трудівники / О. Стадник // Географія для допитливих. – 2013. – № 3. – С. 10-15.

Україна належить до десятки провідних медових країн світу і визнана одним із найбільших виробників меду в Європі. На важливому значенні цього цінного продукту наголошували ще мислителі та лікарі давнини, вважаючи, що вживання меду в їжу збільшує тривалість людського життя. Великий філософ і математик Піфагор стверджував, що досяг поважного віку саме завдяки меду. Медом лікували перші народні лікарі-старці, навчені багаторічним досвідом. Мед, як важливі ліки, оспіваний у казках, народних переказах, піснях.

Виробником унікального продукту є одна з небагатьох одомашнених комах – медоносна бджола. Одне з перших «приручень» бджіл почалося ще за часів Стародавнього Єгипту. Саме там бджіл вважали священними комахами і часто зображували їх поряд з ім’ям фараона. У єгипетських похованнях учені виявили мед, який і через тисячоліття зберіг практично всі свої властивості.

Як же трудяться ці комахи? Як вони виробляють такий цінний унікальний продукт? Прочитавши статтю, дізнаєтесь багато корисного і цікавого про невтомних бджілок-трудівничок!

Скляренко В. Безцінний дар Києву / В. Скляренко // Історія для допитливих. – 2013. – № 3. – С. 34-39.

Родина Ханенків – це родина видатних українців, які уславилися громадською та культурною діяльністю, археологічними дослідженнями, благодійництвом.

Ще на початку XXстоліття Варвара й Богдан Ханенки подарували Києву найдорожче, що в них було, – полотна визнаних у світі майстрів живопису, археологічні пам’ятки, знайдені у Придніпров’ї. Та лише в незалежній Україні імена цих щедрих благодійників і та трагічна доля, що спіткала їх у часи революції й післяреволюційного лихоліття, стали відомі широкому загалу.

Проте сімейний архів родини було знищено. Припускають, що майже усі родинні фотографії, листи та щоденники зникли в полум’ї Громадянської війни або були спалені на прохання самої господині Варвари Миколаївни. Але й того, що відомо, достатньо, аби пишатися цими людьми.

Тож, прочитайте статтю та познайомтеся з життям і діяльністю славетних українських благодійників – подружжям Ханенків.

Скляренко В. Піднесені працею / В. Скляренко // Історія для допитливих. – 2013. – № 3. – С. 28-33.

Чумак Герасим Харитоненко, який возив сіль із Криму, і гадки не мав, що його син Іван володітиме 100 тисячами десятин землі та 7 цукровими заводами, а онук Павло уславиться як благодійник і стане спадковим дворянином. Усе це було досягнуте невтомною працею трьох поколінь родини Харитоненків, які протягом двох століть створювали економічну міць родини і країни. І недарма на їхньому фамільному гербі було викарбувано слова «Працею підношусь».

Стаття познайомить вас з життям та діяльністю видатної української династії Харитоненків – підприємців, цукрових магнатів, меценатів.