Цікаве в періодиці (5-9 кл.)

Князева Е. Осторожно, не съешь обёртку! / Е. Князева // Колосок. – 2013. – № 1. – С. 30-33.

«Ми те, що ми їмо» – так видатний давньогрецький лікар Гіппократ пояснював важливість їжі для здоров’я людини. Цікаво, що б він сказав, якби дізнався, що сьогодні у багатьох харчових продуктах їстівна лише назва? Самі ж продукти – це суміш сполук, в більшості – непридатних для їжі. Наприклад: вміст пакета з написом «сік» не обов’язково є соком. Часи, коли склад продуктів відповідав їх назвам, залишилися в минулому.

Щопотрібно знати і вміти, щоб поїсти, не шкодячи своєму здоров’ю? Як правильно вибрати продукти?

Стаття дасть корисні поради щодо якісного та повноцінного харчування.

Орлянский О. За пределами радуги / О. Орлянский // Колосок. – 2013. – № 1. – С. 8-17.

Нас оточує дивовижний світ, неймовірно красивий і різноманітний.

Іноді ми завмираємо, зачаровані його красою та гармонією… Ми захоплюємося спалахами метеорів на нічному зоряному небі, стиглими барвами осені, казковими пейзажами зими… Гуляємо у лісі, прислухаючись до щебетання птахів, шелесту листя, дзюркотіння струмків. Ми мріємо про пригоди, переглядаючи телепередачі про засніжені величні гори, розпечені хвилі барханів, підводний світ з незвичайними мешканцями і таємничими скарбами. Любимо смачні страви та напої, знаємо смак апельсинів, шоколаду, кави. Завмираємо від дотику чиєїсь руки, радіємо, коли нас обіймають наші рідні…

А сприймаємоми цей дивовижний світ органами відчуттів. Зір, слух, нюх, смак, дотик – ось наші основні помічники, наші інформатори, наш зв’язок з навколишнім світом. Найповніше ми пізнаємо світ за допомогою зору і слуху.

Як саме? Прочитайте, вам буде цікаво

Бида Д. Зелёная сущность чёрного угля / Д. Бида // Колосок. – 2013. – № 1. – С. 2-3.

Про органічне походження кам’яного вугілля ми знаємо завдяки науці, яка вивчає залишки вимерлих організмів – палеонтології. Але існували й інші гіпотези. Так, у Середньовіччі швейцарський дослідник природи Теофраст Парацельс (1493-1541) говорив, що вугілля – це «камінь, що змінився під дією природного вулканічного вогню». А його співвітчизник – мінеролог Георгіус Агрікола (1494-1555) вважав, що вугілля – це скам’яніла нафта.

Яке ж насправді походження кам’яного вугілля? Стаття дасть відповідь на це питання а також познайомить із кам’яновугільним періодом – карбоном – п’ятим періодом палеозойської ери, його рослинним та тваринним світом. А для любителів гербаріїв та їх колекціонерів відкриє нове хобі – кам’яні гербарії!

Сладкая жизнь : все ли сладости вредны? // Юная Леди. – 2012. – № 12. – С. 42-43.

Скільки б не розповідали про шкідливість солодкого, відмовитися від кремового тістечка нам буває дуже важко. Невже в солодких виробах зовсім немає користі? Розібратися в цьому допоможе ця стаття. Тут ви знайдете цікаву і корисну інформацію про мармелад і зефір, шоколад і цукерки, чупа-чупси і льодяники, тістечка і вафлі… А дієтологи порадять, як зберегти своє здоров’я, не відмовляючись від солодкого.

Хілобок Н. Жіноча мода епохи модерну / Н. Хілобок // Дніпро. – 2012. – № 12. – С. 130-131.

Ця стаття занурить вас у красу жіночої моди початку ХХ століття – доби модерну. Корсети, довгі сукні, криноліни, громіздкі зачіски, крислаті капелюхи, вибілена шкіра – здебільшого такий вигляд мала жінка впродовж віків. Це було притаманно й моді жіночого костюму доби модерну, яка стала фінальним акордом в історії незручної моди.

Столицею моди завжди вважався феєричний Париж. На початку ХХ ст. у місті було близько двох тисяч ательє з пошиття одягу. Тон у моді, звісно ж, задавали кутюр’є – члени Синдикату Високої моди: Жак Дусе, Жанна Пакен, сестри Кало й інші. Королеви, графині, світські левиці, актриси були їхніми постійними клієнтками.

Читаючи цю статтю, ви зможете уявити образ модної жінки тих часів, дізнаєтеся, які тканини використовували дизайнери, яким кольорам надавали перевагу, які аксесуари та косметичні засоби прикрашали жінок. А ще ви познайомитеся із Модним домом Поля Пуаре – найвідомішого кутюр’є початку ХХ століття!