background

Ці пророчі рядки Василя Симоненка перегукуються із народним розумінням Шевченка – поета і людини. Сьогодні над шевченковим словом схиляються і батьки, і діти, і батьки батьків. Що ж ми шукаємо і що знаходимо у його творчості?

Шевченкові ідеї-гасла: «В своїй хаті своя правда, і сила, і воля», «І чужому научайтесь і свого не цурайтесь», «Обніміться, брати мої, молю вас, благаю» є гаслами доби, духовними орієнтирами представників молодої генерації українців. І завдання будь-якої бібліотеки для дітей – допомогти своїм читачам глибоко осмислити, зрозуміти й втілити в життя ідеї, які пульсують у творах Великого Кобзаря.

У Звенигородській районній бібліотеці для дітей реалізації цієї мети сприяють книжкові виставки «Віч-на-віч з Шевченком», «Кобзар» з моєї домашньої бібліотеки», перегляди «Шевченко і Черкащина», «Спадщина Великого Кобзаря», «Маленьким про Великого Тараса». Організований також конкурс малюнків «Іду душею до Тараса», переможців у якому визначають самі читачі, голосуючи за найкращий на їхню думку малюнок.

Нещодавно у бібліотеці відбулася зустріч із десятикласниками СПШ І – ІІІ ступенів № 1, девізом якої стали слова: «У кожному із нас – Шевченка суть, у кожному – промінчик його серця». Це рядки із поезії Л. Солончук. Зачитавши уривок із поеми «Тарасова мати», автор вела мову не лише про багатогранну постать Кобзаря, а й про споконвічне прагнення української нації до незалежності, про святість родинних оберегів, про природну і людську красу. Усі ці теми розкриті у її новій збірці поезій «На спокутницькій тверді», яку вона презентувала юній аудиторії.

Серед інших заходів, проведених Звенигородською районною бібліотекою для дітей спільно зі школами міста: літературна година «Знайомий та незнайомий Шевченко», літературно-мистецька година «Український Рембрандт: художня спадщина поета» (школа-інтернат), дитячий ранок «Слово про Кобзаря» (ЗОШ І – ІІІ ступенів №2), літературно-мистецька композиція «Тихе слово заповіту, – а чути його на цілий світ…» (ЗОШ І – ІІ ступенів №5) та літературно-музичний вечір «Його дума, його пісня не вмре, не загине» (школа мистецтв).

Під таким гаслом у Черкаській центральній міській бібліотеці для дітей в рамках програми «Ми всі різні, але рівні» відбувся Вечір рідного слова.

У заході взяли участь учні 6 – 7 класів ЗОШ № 5, керівник міської організації греків «Еносі» Т.Г. Капренко, члени мовного клубу «Август» (центр німецької культури «Відерштраль»).

Діти дізналися багато цікавої й корисної інформації про те, скільки мов існує у світі, які з них – найпоширеніші, про мови національностей, що проживають на території Черкаської області.

Упродовж заходу діти поділилися думками про значення рідної мови в житті кожної людини, про своє ставлення до мов світу, а особливо – до рідної, української. Невмирущий «Заповіт» німецькою та грецькою мовами декламували члени німецького мовного клубу «Август» та керівник грецької міської організації «Еносі» Т.Г. Капренко.

Переможцями інтелект експрес-пошуку «Найкращий знавець рідного слова» стали Квятковська Олександра (ЗОШ № 5 7-А) та Каратун Олексій (ЗОШ № 5 6-А).

Щорічно 15 лютого, згідно з Указом Президента України від 11.02.2004 року №180/2004, в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
Правда про Афганську війну… Різна вона. Нерідко болюча й гірка. І відчуваєш мить цієї правди, коли її почуєш з уст тих, хто сам пройшов тернистий шлях. Тому кожного разу надзвичайно потужний емоційний заряд несуть вечори пам’яті, зустрічі з воїнами-інтернаціоналістами, документальні свідчення, творчість воїнів–афганців, альбоми з біографіями учасників війни, які презентують юним читачам бібліотеки області для дітей.

Так, 12 лютого працівниками районної бібліотеки для дітей Уманської РЦБС у приміщенні Паланської сільської бібліотеки-філії (завідуюча – Порощук А.В.) проведено вечір-реквієм «Війна чужа, неждана, непотрібна» для учнів Паланської ЗОШ І-ІІІ ступенів. У затишній сільській бібліотеці присутні зустрілися з учасником бойових дій Олексієм Анатолійовичем Колесником, який пройшов крізь пекло Афганістану, повернувся до рідного дому та нині веде активну громадську діяльність. Він згадав бойових побратимів і висловив впевненість, що подібні страшні події ніколи не повторяться. Учасники заходу також мали змогу ознайомитися з документальними свідченнями війни.

А 13 лютого в Корсунь-Шевченківській районній бібліотеці для дітей відбулася зустріч учнів Корсунь-Шевченківської гімназії з воїном-інтернаціоналістом, головою районної організації Української спілки ветеранів Афганістану Ляшем Сергієм Григоровичем. Школярі з радістю та захопленням зустрічали гостя, який для них уже став легендою. Воїн-інтернаціоналіст розповідав про страшні реалії війни, про кровопролитні бої наших солдатів із завзятими душманами. А душмани вміли і воювати, і стріляти. За словами афганця, мало хто з наших воїнів наважувався у нічний час просто неба запалити цигарку: куля душмана, котрий зі скелі чатував на вогник, за мить знаходила необачну жертву...

Перед хвилиною мовчання були названі імена земляків-корсунців, яких радянська армія повернула батькам та рідним у заварених цинкових домовинах.

Загинули в боях:

Гаврасієнко Сергій Миколайович.

Горбань Володимир Андрійович.

Линник Володимир Григорович.

Шкребтієнко Костянтин Олександрович.

Українські воїни-інтернаціоналісти, миротворці з честю та гідністю виконували свій військовий обов’язок не лише на території Афганістану, а й в Алжирі, Анголі, Бангладеші, В’єтнамі, Ефіопії, Єгипті, Югославії, на острові Куба та в багатьох інших гарячих точках. Про них також важливо пам’ятати й не тільки 15 лютого. Та водночас сподіваймося, що нинішньому поколінню дітей та молоді ніколи не доведеться зазнати воєнних лихоліть – ні на своїй землі, ні на чужій.

Етикет… Це слово здається нам чимось далеким від повсякденності. Воно нагадує про старовинні замки та лицарів, королів та придворних, пишні прийоми та бали. Багато хто вважає, що етикет – це правила поведінки для «парадних» моментів життя. Та чи не хибна така думка? Про це, а також про те, як поводитись у школі та на вулиці, про основні правила дружби, про охайність діти дізналися на уроці спілкування «Дружні стосунки між школярами. Які вони повинні бути?», проведеному для читачів молодшого шкільного віку 12 лютого в Корсунь-Шевченківській районній бібліотеці для дітей. На заході діти поділилися своїми віршами-мирилками, переглянули мультфільми та розв’язали всі етикетні задачі, із задоволенням ознайомилися з літературою, представленою на книжковій виставці «Гарні манери для малюків».

Наприкінці зими 1944 року завершилася Корсунь-Шевченківська битва, що увійшла в історію воєнного мистецтва як одна з найвидатніших наступальних операцій з оточення та знищення великого угрупування супротивника. Її ще називають «другим Сталінградом».

Корсунь-Шевченківська операція закінчилася блискучою перемогою радянських військ, бійці яких стали зразком високого героїзму та непохитної рішучості в розгромленні ворога. Ще ніколи не бачила земля України такого грандіозного побоїща, як узимку 1944 року! За офіційними радянськими даними, під час Корсунь-Шевченківської битви в кільці оточення було знищено 55 тисяч і взято в полон 18 тисяч ворожих солдатів та офіцерів.

Не злічити скільки атак відбили наші бійці — і з фронту, і з тилу. Часом доводилося вступати в рукопашну, застосовувати багнет, приклад, лопату. За виявлені мужність і відвагу тисячі солдатів та офіцерів удостоєні бойових нагород. А 73-м найвідважнішим присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Минають роки, але ми завжди будемо схиляти голову перед мужністю цих людей…

Цього місяця в Корсунь-Шевченківській районній бібліотеці для дітей активізувалася популяризація книг військово-патріотичної тематики. Для читачів різного шкільного віку проводяться цікаві виховні години, бесіди, зустрічі з дослідниками, ветеранами, митцями.

Так, читачі старших класів зустрілися з колишнім директором музею історії Корсунь-Шевченківської битви, заслуженим працівником культури Бахмутом Анатолієм Івановичем. З його розповіді діти дізналися про ті далекі страшні дні, коли майбутнє виборювалося ціною тисяч людських жертв, про мужність і героїзм радянських вояків, завдяки яким ми сьогодні бачимо на карті таку державу, як Україна. Анатолій Іванович наголосив, що ми повинні пам’ятати, якою ціною наша країна здобула незалежність. Наприкінці заходу діти хвилиною мовчання віддали шану загиблим воїнам.

З літературою про визвольні події 70-річної давнини маленькі читачі мали можливість ознайомитися на книжковій виставці «Коли горів мій край в огні!». Багато дітей поповнили свої знання, прослухавши бібліографічний огляд «Йшли бої не заради слави, а заради життя на землі».

Районна дитяча бібліотека та Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник мають багаторічний досвід співпраці у патріотичному вихованні молоді. Цього разу особливий інтерес у школярів викликала пересувна фотовиставка заповідника «Корсунь-Шевченківська наступальна операція». Матеріали експозиції свідчать про мужність, сміливість, самовідданість, героїзм військових і мирних жителів. Саме завдяки їх зусиллям країні вдалося здобути таку жадану, довгоочікувану й тяжку перемогу.