background

Заєць-русак / Професор Крейд. – 2013. – № 2. – С. 11-14.

Хто із звірят найбільший боягуз у лісі? Хто незмінний персонаж наших казок та мультфільмів? Хто вам згадується, коли ви чуєте слова «морква» та «капуста»? Правильно! Це він – вухань, куций, сплюх, косоокий або ж, за науковою класифікацією, – заєць-русак.

Заєць-русак має довгі вуха, маскувальне хутро, куций хвіст, сильні задні лапи. Він уміє швидко бігати, барабанити передніми лапками, заплутувати сліди та відмінно плавати. Тому й не дивно, що у нього стільки прізвиськ!

Хочете дізнатися, як харчуються, розмножуються, де мешкають зайці-русаки? Прочитайте статтю, вам буде цікаво!

Приборкання вогню / Професор Крейд. – 2013. – № 2. – С. 2-6.

Прадавні люди вважали вогонь живою істотою. Адже він, як і ми, дихає, їсть, народжується і помирає. Вогонь має суворий характер і грізно попереджає: «Я служу уважним та обережним людям, а роззяв караю!».

У вогню нестійкий характер, навіть дорослі не завжди можуть його передбачити. Випадкові речі поряд із вогнем, протяг у дверях, не до кінця погашений сірник – і ось тобі мирне «домашнє звірятко» перетворюється на «безжалісного звіра»… Гратися з вогнем небезпечно, і про це пам’ятають усі діти!

Дихає вогонь киснем, а «харчується» – паливом. Так само як ви не можете їсти постійно одну лише кашу, а полюбляєте і борщ, і котлети, і ковбаску, і цукерки, так і вогню до вподоби різні види палива – і деревина, і вугілля, і нафтопродукти. Від однієї «їжі» вогонь слабший і дає менше енергії, від іншої – сильніший і дає більше енергії. Де використовується енергія вогню, для чого він слугує людям? Вам цікаво дізнатися? Тоді стаття саме для вас!

Князева Е. Осторожно, не съешь обёртку! / Е. Князева // Колосок. – 2013. – № 1. – С. 30-33.

«Ми те, що ми їмо» – так видатний давньогрецький лікар Гіппократ пояснював важливість їжі для здоров’я людини. Цікаво, що б він сказав, якби дізнався, що сьогодні у багатьох харчових продуктах їстівна лише назва? Самі ж продукти – це суміш сполук, в більшості – непридатних для їжі. Наприклад: вміст пакета з написом «сік» не обов’язково є соком. Часи, коли склад продуктів відповідав їх назвам, залишилися в минулому.

Щопотрібно знати і вміти, щоб поїсти, не шкодячи своєму здоров’ю? Як правильно вибрати продукти?

Стаття дасть корисні поради щодо якісного та повноцінного харчування.

Орлянский О. За пределами радуги / О. Орлянский // Колосок. – 2013. – № 1. – С. 8-17.

Нас оточує дивовижний світ, неймовірно красивий і різноманітний.

Іноді ми завмираємо, зачаровані його красою та гармонією… Ми захоплюємося спалахами метеорів на нічному зоряному небі, стиглими барвами осені, казковими пейзажами зими… Гуляємо у лісі, прислухаючись до щебетання птахів, шелесту листя, дзюркотіння струмків. Ми мріємо про пригоди, переглядаючи телепередачі про засніжені величні гори, розпечені хвилі барханів, підводний світ з незвичайними мешканцями і таємничими скарбами. Любимо смачні страви та напої, знаємо смак апельсинів, шоколаду, кави. Завмираємо від дотику чиєїсь руки, радіємо, коли нас обіймають наші рідні…

А сприймаємоми цей дивовижний світ органами відчуттів. Зір, слух, нюх, смак, дотик – ось наші основні помічники, наші інформатори, наш зв’язок з навколишнім світом. Найповніше ми пізнаємо світ за допомогою зору і слуху.

Як саме? Прочитайте, вам буде цікаво

Бида Д. Зелёная сущность чёрного угля / Д. Бида // Колосок. – 2013. – № 1. – С. 2-3.

Про органічне походження кам’яного вугілля ми знаємо завдяки науці, яка вивчає залишки вимерлих організмів – палеонтології. Але існували й інші гіпотези. Так, у Середньовіччі швейцарський дослідник природи Теофраст Парацельс (1493-1541) говорив, що вугілля – це «камінь, що змінився під дією природного вулканічного вогню». А його співвітчизник – мінеролог Георгіус Агрікола (1494-1555) вважав, що вугілля – це скам’яніла нафта.

Яке ж насправді походження кам’яного вугілля? Стаття дасть відповідь на це питання а також познайомить із кам’яновугільним періодом – карбоном – п’ятим періодом палеозойської ери, його рослинним та тваринним світом. А для любителів гербаріїв та їх колекціонерів відкриє нове хобі – кам’яні гербарії!