У вересні 1819 року з відмінним атестатом Новгород-Сіверської гімназії Михайло Максимович прибув до Москви. Тепер його опікуном стає другий дядько – Роман Федорович Тимківський. Він допоміг 15-річному Михайлу стати студентом словесного відділення Московського університету і взяв хлопця на своє утримання. Очевидно, що саме під впливом і за наполяганням дядька Михайло розпочав вивчати словесність.
Тепер його опікуном стає другий дядько – Роман Федорович Тимківський. Він допоміг 15-річному Михайлу стати студентом словесного відділення Московського університету і взяв хлопця на своє утримання. Очевидно, що саме під впливом і за наполяганням дядька Михайло розпочав вивчати словесність.
У 1830 році Роман Федорович помер. Коли для Максимовича настав тяжкий час, його підтримав третій дядько – Єгор Федорович Тимківський, що служив у міністерстві закордонних справ. Він домігся зарахування Михайла до числа так званих «казенно-коштних» студентів
Юний Максимович, ще навчаючись на словесному відділенні, дедалі більше захоплювався ботанікою, обходячи околиці Москви і збираючи рослини. Тож у серпні 1821 року він перейшов на фізико-математичне відділення Московського університету.
Після закінчення навчання, в 1823 році, М. Максимовича залишили при університеті для наукової та викладацької роботи.
Михайло Максимович був дуже цілеспрямованою людиною. Завдяки своїй наполегливості, працелюбності, прагненні до навчання, він постійно поглиблював знання з ботаніки, зоології, медицини, філософії, мовознавства та інших наук. З 1825 року Максимович викладає ботаніку і садівництво в Землеробській школі, через рік – завідує університетським ботанічним садом і викладає загальний курс природничої історії уже в самому університеті.
Своїми блискучими лекціями Максимович завоював любов студентства. В 1826 році виходить його книга «Список растений московской флоры, составленный Михаилом Максимовичем». У 1827 році захищає магістерську дисертацію «Про системи рослинного царства» , якою продовжив роботу, почату ще у 18 столітті шведським біологом Карлом Ліннеєм.
Карл Лінней
Результати своїх досліджень він оприлюднив у двотомнику «Основи ботаніки» .
Михайло Максимович виступав новатором у визначенні наукових напрямів, тем, методик, створенні наукової ботанічної термінології. У природничо-науковій галузі він справедливо вважається одним з перших еволюціоністів, зокрема, у питаннях вивчення обміну речовин, клітинної будови організмів, розвитку тваринного світу.
Його науково-популярна брошура «Книга Наума о великом Божьем мире» (1833), що містить науково-популярні розповіді про будову Землі, Cонячної системи та Галактики. витримала 11 видань, і була його годувальницею. «Богатство – не мой удел, но я должен признаться, что и бедность мне наскучила», – жартував не раз Михайло Олександрович.
Прочитати цю книгу в електронному вигляді можна ТУТ