Тарас Шевченко - поет
Поетичний талант Тараса Шевченка відомий усім. Ця людина стала національною гордістю українців, а його твори стали безсмертними.
Перша збірка віршів Тараса Григоровича вийшла в світ під назвою «Кобзар» і зробила його знаменитим на весь світ.
Чи знаєте ви, чому ця книга отримала таку назву? Коли Тарас був малий, він любив слухати пісні про народ, його життя. Ці пісні співали дідусі, граючи на кобзі. Їх називали кобзарями. А Шевченко писав вірші про народ і тому назвав свою книгу «Кобзар».
Т.Г. Шевченко багато писав про природу та красу рідного краю, про минуле,тяжке життя, про свою сім'ю, про любов до матері, жінки.
У найважчі хвилини життя, коли в нього випадала можливість побути на самоті, Тарас звертався до рідної природи, розмовляв з деревами. У творах Шевченка не раз можна зустріти образи тополі, верби, калини.
Наприклад, слово «калина» у збірці «Кобзар» вжите Тарасом Шевченком аж 385 разів, а всього в його творах - 965 разів. На вірші Тараса Шевченка складена пісня «Ой, у полі калина».
Багато інших віршів Шевченка були покладені на музику й стали піснями - це «Заповіт», «Зацвіла в долині», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Стоїть гора високая», «Думи мої, думи мої», «Садок вишневий коло хати», «Зоре моя вечірняя» й інші.
Прослухати пісню «Зоре моя вечірняя» можна тут:
Цей вірш Тарас Шевченко написав, перебуваючи на засланні. Це розмова поета з вечірньою зіркою, яку він просить зійти над горою і розповісти йому про чарівну красу України: захід сонця, веселку, широку сокорину, розкішну вербу, про сон-траву, що вночі розцвітає. Тож і став вірш народною піснею. Музику до нього написав Яків Степовий.