Фотій Красицький товаришував з Михайлом Старицьким, Іваном Тобілевичем, був близьким приятелем Лесі Українки. Їхні прекрасні портрети пензля Красицького залишилися пам'ятками цієї дружби.
«Михайло Старицький» (1893 р.)
«Портрет Лесі Українки» (1904 р.)
«Портрет І. Франка» (1907 р.)
Створив Фотій Красицький і низку полотен на шевченківську тематику - портрети Тараса Шевченка (1899, 1905, 1938), «Шевченко в майстерні» (1937), «Шевченко на Чернечій горі», «Шевченко над Дніпром» (1938) та інші.
Т.Г. Шевченко (1905 р.) Ось перед вами портрет Т. Шевченка 1905 р. На ньому поет зображений у смушевій шапці, погляд очей зосереджений, гострий. Картина стала своєрідним подарунком простим людям, оскільки листівка з її зображенням коштувала лише 20 копійок. Портрет придбали книготорговці Росії, Америки, Австралії, Канади, Франції.
Ось картини художника, що зображують життя і побут простих українських селян.
«Дід»
«Біля криниці»
«Подруги» (1905 р.).
Це одне із найоптимістичніших полотен Фотія Степановича, яке сповнене віри в жіноче щастя. Образами до картини стали майбутня дружина художника Ганна Крекотень та племінниця Олімпіада Красицька (донька рідного брата Фотія - Єгора). Обидві дівчини зображені з вінками у руках в оточенні квітів.
Багато часу Фотій Красицький приділяв викладацькій роботі: учителював у початкових школах, був керівником художньої школи, викладав у Миргородському художньо-керамічному технікумі та Київському художньому інституті. За його книгою «Рисування і малювання» (1929) - першим українським посібником - навчалося не одне покоління майбутніх українських живописців.
Зеленодібровці пишаються тим, що саме з їхнього села вийшла така талановита людина як Фотій Степанович Красицький. У селі створено музей, експозиція якого містить відомості про життя та долю цього видатного художника. Встановлено й пам'ятний знак на місці садиби Катерини Красицької, сестри Т.Г. Шевченка, бабусі Фотія Красицького.