Фотій Красицький
В українському живописі початку 20 ст. Фотій Степанович був однією з найпомітніших, найяскравіших особистостей, художником яскравого і самобутнього таланту. «Я селянин і все народне мені рідне, близьке», - любив казати Фотій Красицький. Усе життя він оспівував красу рідної землі і духовну красу рідного народу.
У 15-річному віці Фотій Красицький залишив Зелену Діброву й поїхав до Києва, де став учнем славетної на той час рисувальної школи Миколи Мурашка. Навчання у художників окрилювало Фотія, він кожну вільну хвилину малював, малював, малював. Дніпрові краєвиди, сюжети з життя рідного села, ліричні пейзажі в селах Козацькому, Майданівці, Зеленій Діброві на Черкащині і, нарешті, створив портретну галерею видатних українців.
У 1894 р. юнак вступив до Петербурзької Академії мистецтв, де навчався в Іллі Рєпіна.
«Гість із Запоріжжя» (1901 р.) - одне з перших великих полотен Фотія Красицького, яке відразу висунуло автора в ряди кращих українських живописців. Картина написана як конкурсна робота при закінченні Академії. На ній зображений пасічник, у минулому запорожець, котрий літнім днем у саду, в тіні дерев, пригощає гостя - козака-запорожця. Перед ними на землі розстелена скатертина з частуванням. Дружина хазяїна привела онуків, щоб показати гостю. Хлопчик у білій сорочці і шароварах знітився перед незнайомцем: бувалий вояка уважно роздивляється малого. Мабуть, і хазяїн, і гість замислилися у цю мить про те, що хлопчина незабаром стане козаком, а отже - захисником Вітчизни.
Образи до картини художник знайшов у рідній Зеленій Діброві, куди приїздив, готуючись до написання полотна. Жителі села стали прототипами його героїв.
Цікаво те, що через багато років хлопчик, який зображений на картині, написав у Львівський національний музей листа, в якому розповів про роботу Фотія Красицького над «Гостем із Запоріжжя». Зокрема, повідав, що насправді сильно соромився, але не козака, що позував художнику (це був його переодягнений односелець), - просто за спиною живописця зібрався цілий натовп людей, дитина була у центрі загальної уваги, що й приводило малого у такий трепет.
1901 р. Фотій Красицький успішно закінчив Петербурзьку Академію мистецтв і одержав звання художника. Відтак він жив і працював у Києві.
Перші роботи Фотія Степановича були показані 1905 р. на виставці у Львові.