Багато поколінь наших талановитих пращурів шліфувало її, експериментувало з формою й змістом, відшукувало нові застосування й огранювало, наче діамант. Завдяки їхнім зусиллям, сьогодні ми можемо з гордістю казати, що вона наймилозвучніша, найошатніша у світі. Вона – мова. Саме її багатству, історії та застосуванню були присвячені бібліотечні заходи цього тижня. А все тому, що 9 листопада країна відзначила День української писемності та мови.
Звісно, не можна сказати, що почалася вона з великих подвижників Кирила і Мефодія. Українським усним словом (чи то пак, його давньою версією) користувалися народи, що населяли наші землі, й до них. Але саме болгарським братам ми завдячуємо можливістю фіксувати мовлення на папері, а значить – ретранслювати свої знання й думки в грядущі віки. Одним із перших письменників й істориків, які в рідних пенатах оцінили переваги, що їх дає повноцінна абетка, став Нестор-літописець. Агіограф (тобто автор кількох житій святих) й упорядник «Повісті минулих літ», преподобний Нестор справедливо вважався найосвіченішою людиною свого часу – рубежу ХІ – ХІІ століть. Він чудово знався на історії, літературі, грецькій мові та богослов’ї, ретельно працював із джерелами – іншими писемними відомостями та народними переказами. Усе це, безперечно, допомогло йому створити одну з найвизначніших писемних пам’яток світової культури й утвердити цінність слов’янської писемності в середовищі сучасників. Про ці та інші деталі життя й творчості славетної особистості розповіли учням 2-А класу Першої міської гімназії у відділі обслуговування дітей дошкільного віку та учнів 1 – 4 класів під час портретного нарису «Батько вітчизняної історії» (до 960-ї річниці від дня народження Нестора-літописця).
Наші читачі могли за правом оцінити не лише тривалу «біографію» української мови, а і її практичну користь у повсякденному спілкуванні. Оцінити все розмаїття її лексики, фразеології, стилістики, тонкощі граматики користувачам допомогли заходи, підготовлені відділом обслуговування дітей дошкільного віку та учнів 1 – 4 класів і відділом обслуговування учнів 5 – 9 класів. Працівники першого провели для учнів 4 класу однієї зі шкіл с. Білозір’я Черкаського району, а також для учнів 4-Є класу СПШ № 17 мовні забавлянки «Рідна мова – справжнє диво». До речі, випробування для юних знавців були непростими, адже подеколи в нюансах діалектизмів, сталих словосполучень, питомо українських назв кольорів та жителів різних міст нашої держави знають навіть не всі дорослі. Але обидва класи не підкачали, з усіх сил намагаючись поєднати фразеологізм із зображенням, а назву відтінку – з відповідно забарвленою машинкою. Ще й підтвердили славу спритників, відгадуючи загадки й складаючи на швидкість слова з букв, розташованих на грудях і спинах чотирьох учасників від кожної команди.
З не меншою користю час провели й учні 6 класу ЗОШ № 32 та 7 – 8 класів ЗОШ № 29, завдяки мовній розвідці «Твій пароль – рідна мова», організованій для них відділом обслуговування учнів 5 – 9 класів. Протягом спілкування з бібліотекарем читачі дізналися значення таємничих термінів «акровірш», «паліндром», почули найдовші в українській мові слова, справедливо оцінили унікальність кличного відмінка й численні зміни в орфографії, кількість яких можна порівняти хіба що з монгольською. Приємність заходу полягала в тому, що діти мали не лише слухати, а й активно долучатися до роботи: після теоретичної частини на учасників чекали деякі конкурси. Наприклад, змагання редакторів, вікторина на переклад і пояснення фразеологізмів, розставляння слів за алфавітом на швидкість. А ще діти вчилися вичленовувати з великого слова багато маленьких, вправно переставляючи літери й демонструючи власний словниковий запас.
