Жахливі події 1986 року ніколи не зітруться з пам’яті ні сучасних, ні наступних поколінь. Ця катастрофа є болем для всієї України. І тепер не лише 26 квітня, а й 14 грудня вшановують пам'ять про тих, хто пожертвував своїм життям, захищаючи нас від атомного лиха; висловлюють щирі слова подяки всім ліквідаторам за мужність, героїзм, самовідданість. Саме в цей день було офіційно повідомлено про завершення будівництва саркофага над зруйнованим у результаті вибуху четвертим енергоблоком ЧАЕС.
До Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у відділі масової роботи та естетичного виховання для учнів 7-В класу СПШ № 17 було проведено вечір-реквієм «Сумні мелодії XXстоліття».
Слухаючи розповідь бібліотекаря та переглядаючи відеопрезентацію, діти думками знову повернулися у ті трагічні квітневі дні 1986 року, коли ядерна смерть загрожувала всьому живому і неживому.
Під час заходу згадали тих перших пожежників, які, ризикуючи власним життям, ліквідовували пожежу в умовах високої радіації, виявляючи при цьому рішучість, самовідданість і героїзм. Скромні плити з червоними зірками на Митинському цвинтарі нагадуватимуть нам і майбутнім поколінням про подвиг лейтенантів Володимира Правика, Віктора Кібенка, сержантів Володимира Тищури, Миколи Ващука, старших сержантів Миколи Титенка, Василя Ігнатенка.
Про долю Віктора Кібенка та Володимира Правика, життя яких було пов’язане із Черкасами, діти дізналися детальніше. Скромний юнак Володимир Правик навчався у Черкаському пожежно-технічному училищі, тут же зустрів і свою майбутню дружину Надійку, з якою так недовго були щасливими. Свого часу (1984 року) закінчив Черкаське вище пожежно-технічне училище і лейтенант Віктор Кібенок.
Пам'ять про Героїв Чорнобиля учні вшанували хвилиною мовчання.
