Людина ніколи не зможе перемогти природу, але вона й не повинна! Будь-яке змагання закінчується лихом для обох сторін, тоді як розважливе й шанобливе ставлення до земних дарів приносить тільки хороші плоди. Саме такі висновки можна зробити після низки мистецьких та пізнавальних заходів, що пройшли в бібліотеці з 22 по 28 квітня в межах Тижня інформації «Земля любові нашої» для школярів міста.
Гіркий, щемливий сум лишається післясмаком від вечора пам’яті, присвяченого 28-й річниці Чорнобильської катастрофи, «Чорнобиль: біль і скорбота України», проведеного працівниками відділу обслуговування учнів 5 – 9 класів для учнів 8-10 класів Черкаської гімназії № 9 ім. О. М. Луценка, 8-11 класів ЗОШ І – ІІІ ступенів № 29, 10-Б класу ЗОШ І – ІІІ ступенів № 5, 10-А класу Першої міської гімназії та вечірньої (змінної) школи ІІ-ІІІ ступенів.
За допомогою слайдів, документальних кінокадрів та розповіді бібліотекарів перед читачами постав разючий контраст між квітучим містом-садом Прип’яттю вісімдесятих років та тією жахливою пусткою, на яку воно перетворилося вже наприкінці квітня 1986-го.
Муку й горе, подвиг і безсилля, нестерпний біль «гіркої зірки Полин» змусив користувачів пригадати і вечір-реквієм «Сумні мелодії ХХ століття», проведений 28 квітня відділом масової роботи та естетичного виховання для учнів 8-В класу СПШ І – ІІІ ступенів № 17.
Лейтмотивом обох заходів лишалося просте питання: як сталося, що торжество людського генія – потужна атомна електростанція – ледве не знищила всіх своїх творців, ставши неочікуваною зброєю проти людства й природи?.. Відповіді українці шукають, мабуть, і досі. Та навіть назвавши повний перелік винних і розклавши по поличках всі кроки, що призвели до трагедії, не можна повернути до життя тих, «що пожежу брали голіруч, світ атомний собою заступивши», – Володимира Правика, Віктора Кибенка та ще багатьох героїв. Тільки побачивши, що робить зі світом халатність у ставленні до радіації, жодна людина не допустить повторення трагедії. Тому про це мають знати, пам’ятати і діти, і дорослі.
Меншої трагічності й накалу, та від того не меншої інформативності була сповнена екологічна година «Чорнобиль – гірка трава», проведена 24 квітня працівниками відділу обслуговування дітей дошкільного віку та учнів 1-4 класів для учнів 2-Б класу СПШ І – ІІІ ступенів № 17. Акценти заходу, крім руйнувань, завданих техногенною катастрофою всьому живому, торкалися й ще однієї сторони трагедії – сотень покалічених доль людей, що жили в зоні ураження й змушені були полишити домівку, аби зберегти власне здоров’я. Особливе враження на дітей справила розказана бібліотекарем історія про покинутого в Чорнобильському селі кота, який у пошуках евакуйованої господині – бабусі Ївги – подолав близько 200 кілометрів, знайшовши зрештою свою єдину родину в далекому селі (уже другому, де Ївга мала обживатися після від’їзду).
Та стосунки людини й природи можуть бути не лише трагічними. Це довів захід зовсім іншого спрямування – відеогодина цікавих повідомлень «На п’єдесталі – тварини», проведена 25 квітня відділом обслуговування учнів 5 – 9 класів для учнів 5-Б класу Першої міської гімназії. Найрізноманітніші тварини не раз ставали у пригоді людям у ролі друзів, помічників, цілителів, іноді годуючи родини, а то й рятуючи цілі міста від усіляких напастей. Люди дякують братам нашим меншим, як можуть, увічнюючи їхні досягнення в пам’ятниках. Нехай невигадлива, але все ж таки гармонія досягається у такий спосіб між людьми й довкіллям. Хтозна, можливо, колись це буде не єдиний засіб подякувати Землі за все, що вона нам дає…
