Пам’ятні літературні дати Черкащини 2023 року

Експрес-інформація організаторам дитячого читання

 

Серед пам’ятних літературних дат Черкащини у 2023 році:

 

165 років від дня народження Мордехая Спектора Яковича (1858 – 1925).

Народився в м. Умань. Дитячий письменник, журналіст, редактор, фольклорист. Писав російською мовою та ідиш. У 1921 році емігрував до США. Активно досліджував єврейську фольклористику, писав фейлетони, дорожні замітки, оповідання, статті. Автор творів «Роман без назви», «Єврейський чоловік», «Бідняки і жебраки».

Вже після смерті письменника в Варшаві були опубліковані окремою книгою його спогади «Майн лебн» («Моє життя») та збірник творів у 10 томах.

Місцем останнього спочинку колишнього уманчанина став далекий Нью-Йорк.

145 років від дня народження Ольгіна Мойсея (інший псевдонім – Йосип Нейман, справжнє ім’я – Мойсей Новомиський) (1878 – 1939).

Народився в с. Буки Уманського району. Прозаїк, публіцист, перекладач. Навчався в Київському та Гейдельберзькому університетах, учасник революції 1905 року. В 1914 році емігрував до США. З 1918 р. – доктор філософії Колумбійського університету. Автор книг «В світі пісні», «З мого щоденника» та ін. Писав п’єси (на ідиш), перекладав із німецької мови на англійську, з англійської та польської мов – на ідиш (в т. ч. – твори Дж. Ріда, Е. Ожешко, Дж. Лондона).

Помер у Нью-Йорку, там і похований.

120 років від дня народження Богданіва Костя (Дончука Зосима Івановича) (1903 – 1973).

Народився в с. Дмитрушки Уманського району. Письменник і громадський діяч. Автор сатиричних повістей «Гнат Кіндратович», «Море по коліна», «Ясновидець Гері», романів «Прірва», «Перша любов», «Будинок 1313», «І бачив я…», «Утрачений ринок», «В пошуках щастя», «Куди веде казка», «В облозі» та ін.

Під час Другої світової війни емігрував у Європу, потім – до США. Був членом ОУП «Слово».

Похований на українському православному цвинтарі Баунд-Бруку, що в штаті Нью-Джерсі.

 

Січень

1 – 80 років від дня народження Поліщука Андрія Ілліча (1943 – 2019).

Народився в с. Красноставка Маньківського (нині – Уманського) району. Мешкав у м. Тальне. Поет, прозаїк, журналіст, редактор, громадський діяч. Автор книг прози «Повернуся із сонцем, мамо», «Прийди з любов’ю», «Синами щаслива земля», «Неспокій буднів», «Доля голови», «Клятви не зрадив», поетичної збірки «Благослови мою любов», публікацій у періодиці. Для дітей видав «Християнську абетку», підготував до друку збірки казок «Золотинка», «Сумна хатка без мудрості татка», «Пригоди чарівної Цукринки». Понад 100 його поезій покладено на музику.

Лауреат премії імені В. Близнюка.

8 – 25 років із часу відкриття музейної кімнати «Робочий кабінет Василя Симоненка» в редакції газети «Черкаський край» (1998).

9 – 95 років від дня народження Негоди Миколи Тодосійовича (1928 – 2008).

Народився в с. Бузуків Черкаського району. Поет, прозаїк, драматург. Пережив тяжкі роки голодомору, воєнне лихоліття. У роки Другої світової війни був зв’язковим антифашистського підпілля, писав листівки-вірші з закликом до боротьби з нацистськими окупантами, пізніше був бійцем 2-ої роти Холодноярського партизанського загону під командуванням П. Дубового.

Автор поетичних збірок «Ростуть сини», «Зерно на долоні», «Промовляють очі», «Степом, степом», «Козацький ген», «Чорний біль», «Новолітуймо», «Спекотне літо», «Пісня на рушникові», драматичних поем «Дума про Кобзаря», «Гетьман», романів «Холодний Яр», «Отаман Мамай», «Божа кара», збірки бувальщин «Пироги з пасльоном», мемуарів «Сповідь перед собою» та ін. На слова поета написано кілька пісень, які здобули популярність, зокрема пісня-реквієм «Степом, степом...».

Заслужений діяч мистецтв України.

Лауреат обласної літературно-публіцистичної премії «Берег надії» імені В. Симоненка.

Був членом Національної спілки письменників України.

14 – 125 років від дня народження Горліс-Горського (Городянина-Лісовського) Юрія Юрійовича (1898 – 1946).

Народився на Полтавщині. Український військовий та громадський діяч, політик, письменник, старшина Армії УНР. У роки Національної революції тривалий час перебував на Чигиринщині. Холодний Яр полонив Ю. Горліс-Горського. Все своє подальше життя він мріяв повернутися в ці, за його висловом, «святі місця». Зазнав переслідувань і репресій. У 1943 році емігрував із сім’єю до Німеччини, оселився в місті Новий Ульм. Там розгорнув політичну діяльність.

Автор художньо-документальних книг, повістей «Аве, диктатор!», «Отаман Хмара», «У ворожому таборі», роману «Холодний Яр».

Юрій Горліс-Горський загинув у Новому Ульмі, де й похований на міському цвинтарі.

20 – 95 років від дня народження Дяченка Костя Івановича (1928 – 2006).

Народився в с. Драбівка Корсунь-Шевченківського (нині – Черкаського) району. Поет, прозаїк, байкар, гуморист. Автор збірок «Хоч і верша, аби перша», «Історія з географією», «Цвіт і цвіль», «Кругле диво», «Вето на холодець», «Невчасний візит», роману «Колія», книг для дітей «Комарасія», «Веселе коло» тощо.

Лауреат конкурсу «Вишневі усмішки».

Був членом Національної спілки письменників України.

24 – 60 років від дня народження Лірника Сашка (Власюка Олександра Івановича) (1963).

Народився в м. Умань. Казкар, кобзар-лірник, сценарист, актор, телеведучий. Автор п’яти власних дисків «Казки лірника Сашка», «Дорослим і дітям», «Химерні оповіді», «Казки для старшеньких», «Музика і пісні з казок Лірника Сашка», книги «Казки Лірника Сашка». Володіє навиками гри на таких музичних інструментах, як колісна ліра, дримба, варган, «жаби», пугач, бубон, барабан, кобза, бандура, скрипка, гітара. Брав участь у багатьох музичних та етнографічних фестивалях як казкар-лірник.

Диск «Казки Лірника Сашка для дорослих і дітей» у 2003 році був визнаний кращим альбомом України (за версією журналу «Політика і культура»).

У 2010 році отримав приз глядацьких симпатій та став лауреатом кінофестивалю «Відкрита Ніч» за кращий сценарій мультсеріалу «Моя країна – Україна», який сам озвучував та в якому разом зі своїм котом Воркотом зіграв головну роль.

Написав і поставив три «Зіркові вертепи» у 2008, 2009, 2010 рр. на фестивалях «Карпатія». Записав пісні з гуртами «Рутенія», «Чур», «Вій», «Кому Вниз», знявся у кліпі гурту «Тінь Сонця». За мотивами його казки «Про вдову Ганну Шулячку, Чорного козака і страшне закляття» у 2018 році вийшов фільм «Чорний козак», у якому Сашко Лірник зіграв одну з ролей. Був ведучим фестивалю «Українське Різдво» в Оперному театрі м. Києва. 

2011 року в видавництві Олега Петренка-Заневського «Сіма видає» вперше вийшла його книжка «Казки Лірника Сашка». У 2013 році це видання на Інтернаціональній виставці ілюстраторів дитячої книжки «Mostra degli Illustratori» (Болонський дитячий книжковий ярмарок) було обране з понад 3200 заявлених зі всього світу до 50 найкращих художніх творів. У 2014 році книжка «Казки Лірника Сашка» вийшла у видавництві «Зелений Пес» і стала лідером у рейтингу українських видань. 2020 року вийшла книжка «Пухнасті казочки» з ілюстраціями Василя Власюка. Книжка написана одночасно двома мовами – українською та англійською.

Автор сценарію та ініціатор створення фільмів «Чорний козак» (2018) та «Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке» (2018).

Організатор «Агітпотягу на Схід». Улюблений артист українських воїнів. Проводив концерти для бійців у Мар’їнці, Красногорівці, Пісках, Маріуполі, Широкіному, Авдіївці, Волновасі тощо.

У 2016 році за волонтерську роботу та виступи на фронті отримав нагороду Генерального Штабу ЗСУ «За заслуги перед Збройними Силами України», 2019 – нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

У 2020 році його сценарій «Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке» отримав премію імені Лесі Українки як найкращий сценарій художнього фільму для дітей і юнацтва.

Заслужений працівник культури України.

26 – 35 років від дня народження Колесник (Солодар) Лідії Миколаївни (1988).

Народилася в м. Черкаси. Поетеса, художниця. Авторка поетичної збірки «Ляльку назвали Свобода» та навчально-методичного посібника «Янголята Святого Миколая». Друкувалася в колективних збірниках студентської літературної студії «Мелодії смарагдової мушлі», «Світлотіні теплих слідів», збірнику «Незабаром», альманасі Черкаської НСПУ «Холодний Яр» та в журналі обласного відділення Українського фонду культури «Сім муз».

Переможниця Всеукраїнського конкурсу-огляду за програмою «Нові імена України» 2007 року та І Всеукраїнського конкурсу на кращу народну ляльку.

 

Лютий

6 – 75 років від дня народження Крамара Миколи Федоровича (1948).

Народився в с. Соколівка Жашківського (нині – Уманського) району. Прозаїк, поет, журналіст. Автор збірки гумору та сатири «Складна обстановка», чисельних статей, нарисів, досліджень, публікацій у збірниках та періодичних виданнях.

Працював у редакції обласної газети «Черкаський край». Був одним із ініціаторів створення першої на Черкащині незалежної газети «Село і люди» (пізніше «Земля Черкаська»), у якій працював спочатку заступником, а згодом – головним редактором.

Із 1999 по 2006 рік очолював обласну організацію Національної спілки журналістів України.

Заслужений журналіст України.

11 – 105 років від дня народження Масла Михайла Кириловича (1918 – 1984).

Народився в с. Мойсівка Драбівського (нині – Золотоніського) району. Поет. Автор збірок поезій «Дорогою в поле», «Земля батьків», «День прибуває», «Жайворонки», «Від імені сіл», «Спалахи», «Гроно», «Літо», «Передчуття весни», «Вінок з колосків». Автор поеми про народну художницю Катерину Білокур «Як зацвіли троянди».

Вчителював у школах району, працював директором Ковалівської середньої школи.

У 1987 році у с. Ковалівка, де жив поет, відкрито музей-квартиру М. Масла. У 1988 році на Драбівщині засновано районну премію імені Михайла Масла, відроджену в 2015 році як щорічну літературну премію імені Михайла Масла.

Був учасником Другої світової війни.

Був членом Національної спілки письменників України.

15 – 75 років від дня народження Віргуш Наталії Василівни (1948).

Народилася на Тернопільщині, здавна мешкає в м. Черкаси. Поетеса, публіцист, журналіст. Автор поетичних збірок «Роменовий вир», «Стривожені птахи», «Промінь поля», «Відкритий світ», «Спіралі часу», «Очищення», «Не відрікаючись від себе», «Золоті сліди», «Дорога до світ­ла», «Обереги любові». З її літературного запису та у співавторства видано книги публіцистики та спогадів «Я відверто дивлюсь вам у вічі» та «Згадати, щоб перемогти». Чимало її поезій друкувалися в періодичних виданнях, збірках та альманахах, виданих як в Україні, так і за її межами. Вірші поетеси перекладалися польською та англійською мовами.

Лауреатка обласної літературної премії «Берег надії» імені В. Симоненка.

Заслужена журналістка України.

Членкиня Національної спілки письменників України.

16 – 210 років від дня народження Гулака-Артемовського Семена Степановича (1813 – 1873).

Народився в м. Городище. Композитор, оперний співак, драматичний артист, драматург, поет. Автор першої української опери «Запорожець за Дунаєм», інтермедії «Українське весілля», водевілю «Ніч напередодні Івана Купала» та ін. Окреме місце у творчій спадщині Гулака-Артемовського займають українські пісні, зокрема «Стоїть явір над водою», «Спать мені не хочеться», «Ой, на горі та й женці жнуть» тощо. Захоплювався народною медициною, статистикою, уклав «Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії».

17 – 115 років від дня народження Влизька Олекси Федоровича (1908 – 1934).

Дитячі та юнацькі роки минули в с. Сигнаївка Шполянського (нині – Звенигородського) району. Поет, прозаїк. Автор збірок віршів «Поезії», «Живу, працюю», «Книга балад», «Рейс», «Моє ударне», «Мій друг Дон Жуан» та ін.

На Шполянщині встановлена літературна премія імені О. Влизька.

Репресований. Реабілітований посмертно в 1958 році.

Був членом Національної спілки письменників України.

18 – 180 років від дня народження Мацієвича Лева Степановича (1843 – 1915).

Народився в с. Безпечна Жашківського (нині – Уманського) району. Літературознавець, історик, джерелознавець, бібліофіл. Автор розвідок про життя та діяльність Г. Кониського, М. Гоголя, Т. Шевченка, праць із історії, фольклору та книгознавства. Досліджував старовинні пам’ятки, зокрема церковні та монастирські.

У 1891 р. до журналу «Київська старовина» подав документальні докази того, що місцем народження та хрещення Тараса Шевченка є село Моринці Звенигородського повіту.

19 – 80 років від дня народження П’ятуна-Діброви Василя Івановича (1943 – 2008).

Народився в с. Мельниківка Смілянського (нині – Черкаського) району. Поет. Автор збірок віршів «Царство очей твоїх», «При свічі громничій», публікацій у періодиці, текстів популярних пісень.

Очолював міськрайонне літературне об’єднання «Тясмин», що й нині активно діє на Смілянщині.

24 – 120 років від дня народження Лаврова Федора Івановича (1903 – 1980).

Народився в с. Вереміївка Чорнобаївського (нині – Золотоніського) району. Фольклорист, літератор, кандидат філологічних наук. У 1952 – 1963 рр. очолював відділ фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнології НАН України. Тривалий час працював на посаді заступника директора інституту. Досліджував історію українського кобзарства та народний гумор. Автор моногра­фій «Кобзар Остап Вересай», «Кобзарі. Нариси з історії кобзарства України», «Розвідки про кобзарів Є. Мовчана, П. Носача та ін.» (у співавторстві з М. Рильським), «Посібник по збиранню народно-поетичної творчості», численних статей і брошур із фольклористики та інших публікацій.

 

Березень

3 – 100 років від дня народження Мельника Онисима Петровича (1923 – 1969).

Народився в с. Добра Маньківського (нині – Уманського) району. Поет, прозаїк, журналіст. Автор збірок «Про що сумуєш, сину?», «Четверта не загине», «Гуцули сходять з гір», «Уклін тобі, земле!», «Ми зросли на вітрах», роману «Не щеми, серце».

Був членом Національної спілки письменників України.

9 – 80 років від дня народження Найдена Євгена Семеновича (1943 – 2019).

Поет, прозаїк, художник. Автор збірок «Автопортрет у часі», «Nolens-volens», поеми «Міракль», повісті «Берег всього», фарсу «Моїм словом веселим поплачу», публі­кацій у періодиці, співавтор колективних збірок «Толока», «Боже, ми вільні», «Доба туманів».

Заслужений художник України.

Був членом Асоціації українських письменників.

12 – 195 років від дня народження Лебединцева Феофана Гавриловича (1828 – 1888).

Народився в с. Зелена Діброва Городищенського (нині – Черкаського) району. Історик, літератор, педагог, громадський та культурний діяч. Засновник, видавець та перший редактор журналу «Киевская старина». Автор низки досліджень історико-культурних явищ в Україні, ста­тей про життя та творчість Т. Шевченка, етнографічних матеріалів.

17 – 70 років від дня народження Гаптаря Володимира Максимовича (1953).

Народився в с. Орловець Городищенського (нині – Черкаського) району. Поет. Автор збірок поезій «Зустріч з другом», «Світлове поле», «Сад терену дикого», «Твоє ім’я», книг прози «Ріка любові і печалі», «І Тиса з горами говорить», «Національні парки України (у співавторстві), збірки віршів для дітей «Осінні айстри». Окремі вірші В. Гаптаря стали популярними піснями.

Лауреат літературної премії імені А. Малишка.

Член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України.

20 – 125 років від дня народження Лойцкера Юхима Борисовича (Хаїма Беровича) (1898 – 1970).

Народився в м. Канів. Літературознавець. У 1920 – 1921 рр. викладав єврейську літературу й мову, а також завідував дитячими за­кладами в м. Канів, згодом – у м. Богуслав. У 1933 – 1949 рр. був старшим науковим співробітником інституту єврейської культури Академії наук УРСР. Автор статей та літературознавчих наукових праць про єврейську мову та літературу, зокрема про творчість класиків Шолом-Алейхема, Менделе Мойхер-Сфоріма, своїх сучасників Д. Бергельсона, Д. Гофштейна, І. Фефера, І. Кіпніса та ін. Один із упорядників «Русско-еврейского (идиш) словаря». Брав участь у складанні підручників для шкіл та вузів.

Репресований у 1950 році, реабілітований у 1955 році.

Був членом Національної спілки письменників України.

21 – 85 років від дня народження Марсюка Василя Андрійовича (1938).

Народився на Донеччині. Тривалий час мешкав у Черкасах. Поет, публіцист. Автор збірок поезій «Сурмлять тополі», «Життєдайність», «Обрії», «Три криниці», «Сонячні терези», «Прометеєва естафета», романів у віршах «Донецька прелюдія» та «Московський час», збірок віршів для дітей «На дитячому майданчику», «Встала Оксана рано», «Тигр утік із зоопарку», численних публікацій у періодиці. Інтернет-видання «Крик волаючого на майдані» – одна з останніх збірок публіцистичних статей В. Марсюка. На деякі вірші поета написали пісні відомі композитори, зокрема Володимир Івасюк та Іван Сльота.

Член Національної спілки письменників України.

30 – 50 років від дня народження Павленко Марини Степанівни (1973).

Народилася на Львівщині. Живе та працює в м. Умань. Поетеса, прозаїк, художниця. Пише з раннього дитинства, друкується з 17 років. Працює викладачем на кафедрі української літератури й українознавства Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини. Кандидат педагогічних наук, доцент. Автор збірок по­езій «Бузкові зошити», «Чар-папороть», «Душа осики», оповідань «Як дожити до ста», «Санта Лучія в кирзових чоботях», книг для дітей та підлітків «Півтора бажання (Казки з Ялосоветиної скрині)», «Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів?», «Домовичок із палітрою», «Домовичок повертається», «Домовичок і купа проблем», «Миколчині історії», «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських», «Русалонька із 7-В та Загублений у часі», «Русалонька із 7-В проти Русалоньки з Білокрилівського лісу», «Русалонька із 7-В в тенетах лабіринту», «Русалонька із 7-В плюс дуже морська історія», «Моя класнюча дівчинка», «Щоденник закоханої ідіотки», монографії «Тичининська формула українського патріотизму», методичних рекомендацій «У країні Лісових Дзвіночків»: нові підходи до використання творчості П. Тичини в навчально-виховному процесі початкової школи», навчального посібника «Райдуга в решеті: про дитинство П. Тичини, Н. Суровцової, В. Симоненка, В. Стуса, І. Жиленко», публікацій у періодичній пресі, вітчизняних та зарубіжних часописах, альманахах, колективних збірках; упорядкувала книгу спогадів про Павла Тичину «З любов’ю і болем». Як художниця Марина Павленко проілюструвала чимало збірок (у т. ч. і власних).

Марина Павленко – лауреатка багатьох літературних конкурсів: «Гранослов», «Привітання життя», конкурсу Української бібліотеки у Філадельфії, «Смолоскип», «Коронація слова», Всеукраїнського конкурсу сучасної новели імені В. Підмогильного, конкурсу літератури для дітей та юнацтва «Портал», міжнародного конкурсу ім. братів Лепких, конкурсу творів для дітей «Золотий лелека», Всеукраїнського мережевого конкурсу короткої прози «Євроформат-2008» та ін.

Членкиня Національної спілки письменників України.

 

Квітень

2 – 105 років від дня народження Куличенка Леоніда Васильовича (1918 – 1977).

Народився в с. Шабельники (нині затоплене водами Кременчуцького водосховища) Чигиринського (нині – Черкаського) району. Прозаїк. Автор збірок оповідань та повістей «Біля вогнища», «Так ніхто не кохав», нарису «Василь Харлай», роману «Передгроззя».

Був членом Національної спілки письменників України.

13 – 185 років від дня народження Кримського Юхима Степановича (1838 – 1915).

Український літератор, педагог, видавець і краєзнавець. Батько Агатангела Кримського – українського історика, письменника і перекладача. У 1871 році оселився разом із родиною у м. Звенигородка. Працював у двокласному міському училищі – викладав географію та історію. У 1882 році заснував у містечку друкарню, оснащену на той час найкращим обладнанням, та публічну приватну бібліотеку. Автор творів «Дневник провинциального лентяя», «Записки провинциального шалопая», «Хроника провинциальной жизни», нарису «Містечко Звенигородка», підручників та методичних посібників із географії, арифметики, брошур на етнографічно-побутові теми, краєзнавчих і бібліографічних праць тощо.

Помер і похований у м. Звенигородка.

14 – 95 років від дня народження Малиновського Михайла Васильовича (1928).

Народився в с. Коритня Монастирищенського району. Краєзнавець, літературознавець, поет. Закінчив Львівський медичний інститут, за фахом –лікар-епідеміолог. Автор збірок віршів «Стежки-дороги», «Софіївські мотиви», публікацій у періодиці. Дослідив медичну й громадську діяльність українського поета-лікаря Степана Руданського, уманського лікаря Юрія Крамаренка, окремі історичні періоди розвитку охорони здоров’я на Уманщині. Матеріали за його дослідженнями публікувалися на сторінках районних та обласних газет.

 

Травень

11 – 115 років від дня народження Чигирина (Чигирика) Віталія Єлисейовича (1908 – 1937).

Народився в с. Боровиця Чигиринського (нині – Черкаського) району. Письменник, прозаїк, журналіст. Автор книжок оповідань «Фрагменти доби», «Світання», «Перший гарт», «Дівчата», повістей «Записки хлопчика», «Повість про хорошу дівчину», роману «Квітень», публікацій у періодиці, рецензій. Він пробував свої сили в різних жанрах, написав п’єсу «Сонце», яка й досі ставиться в театрах юного глядача. У співавторстві з М. Миньком створив повість «Шляхи», підготував лібретто опери для дітей.

Репресований, реабілітований посмертно.

Був членом Національної спілки письменників України.

14 – 55 років від дня народження Чупак Таміли Петрівни (1968).

Народилася в м. Кам'янка. Поетеса, композиторка, виконавиця музичних творів. Працює в Кам’янському державному історико-культурному заповіднику. Керівниця Кам’янської дитячої літературної студії імені Данила Кононенка, яку створила в 2016 році. Авторка поетичних збірок «Я молюся піснею до неба», «Білим по білому», «Перелуння», книги прози «Павутинова мелодія бабиного літа», книги для дітей «Косички у стані афекту», двох музичних збірок «У серце звуком семиструнним» і «Співограй».

Лауреатка Всеукраїнської літературної премії «Лоскотон», обласної премії імені Порфирія Демуцького в галузі аматорської художньої творчості, багатьох обласних композиторських конкурсів. Переможниця Всеукраїнського конкурсу романсів «Осіннє рандеву».

Членкиня Національної спілки письменників України та Всеукраїнської музичної спілки.

19 – 85 років від дня народження Вейцмана Марка Ізраїловича (1938).

Народився в Києві. Довгий час мешкав у Черкасах. Працював вчителем фізики в Черкаській середній школі № 8. Поет, фізик і лірик в одній особі. Автор ліричних збірок «Репортаж из Эдема», «Третья попытка», «Оператор сновидений», «Следы перебывания», збірок віршів для дітей «Мой папа – ученик», «Счастливый билет», «Пора каштанов», «Шестой урок», «Понедельник – день веселый», «Лирические приключения».

У 1996 році емігрував до Ізраїлю.

Був Членом Національної спілки письменників України. Нині – Член спілки письменників Ізраїлю та Міжнародного ПЕН-клубу.

20 – 65 років від дня народження Калниболотчука Миколи Васильовича (1958).

Народився в с. Гуляйполе Катеринопільського (нині – Звенигородського) району. Прозаїк. Автор твору «Кому служити?», збірки поезій «В краю, де тисячі джерел» та збірок для дітей «Маленький грузовичок», «Пригоди лісового горішка», «Загублений ліхтарик».

Був членом літературного об’єднання імені В. Симоненка при Черкаській обласній організації НСПУ.

24 – 95 років від дня народження Луганцева Олексія Гнатовича (1928 – 2000).

Народився в Харкові. З 1955 року мешкав у м. Умань. Поет. Автор поетичної збірки «Венок капризнице прекрасной», яка стала своєрідною і докладною екскурсією Уманським дендропарком «Софіївка». Його вірші неодноразово публікувались у пресі.

26 – 75 років від дня народження Босака Миколи Володимировича (1948 – 2018).

Народився в с. Підставки Золотоніського району. Прозаїк, сценарист, драматург, журналіст. Автор збірок «Кришталевий журавлик», «Рушни­ки вишивають не всім», «Планета Диканька», «Остання загадка Гоголя», п’єс «Драбина на небо», «Гетьманів не обирають», публікацій у періодиці. Дослідник творчості Миколи Гоголя.

Лауреат літературної премії імені О. Вишні та Всеукраїнського конкурсу політичної сатири «Золота ратиця – 2003».

27 – 110 років від дня народження Лагоди (Лагодзинського) Валентина Костянтиновича (1913 – 1991).

Народився в с. Степанці Канівського (нині – Черкаського) району. Поет, байкар. Автор збірок ліричних поезій, книг гумору та сатири «Квітень», «За нашими Карпатами», «Що посієш, те й пожнеш», «Мокрим рядном», «Натхнення», «Хай буде гаразд», «Деруни і Розтягаї», «Віддамо належне», «Цвіт і тля», «Гумор, сатира, лірика», комедії «Заяча позиція», книжок для дітей «Веселе люстерко», «Ганнуся і Михась» та ін.

Лауреат літературної премії імені С. Олійника.

Був членом Національної спілки письменників України.

 

Червень

1 – 115 років від дня народження Виргана (Вергуна) Івана Оникійовича (1908 – 1975).

Народився в с. Матвіївка (нині – Кліщинці) Чорнобаївського (нині – Золотоніського) району. Поет, прозаїк, перекладач. Під час Другої світової війни працював у фронтовій пресі, а після війни – на творчій роботі. Автор поетичних збірок «Озброєна лірика», «Сад дружби», «Квітучі береги», «В розповні літа», «Над Сулою шумлять явори», «Серце» та ін., книжок оповідань «Василина», «Даринка з братиком», «Краса», публікацій у періодиці.

Репресований, реабілітований посмертно.

Був членом Національної спілки письменників України.

4 – 75 років від дня народження Олексенка Віктора Андрійовича (1948).

Народився в м. Дрогобич. Мешкає в Черкасах. Художник, поет. Спеціалізується на станковому та монументально-декоративному живописі, книжковій та комп’ютерній графіці. Автор збі­рок поезій «Джерело», «Одвічний герць», «Доктрина серця», «Крик», «Пророк. Портрет Івана Франка». Майстер поезографіки. У його роботах поєднуються поезія і комп’ютерна графіка.

Учасник багатьох художніх виставок в Україні (Черкаси, Київ, Чернівці) та за її межами (Угорщина, Швейцарія, Польща).

Заслужений художник України.

Член Національної спілки художників України.

7 – 100 років від дня народження Гірника Миколи Андрійовича (1923 – 1981).

Народився в с. Вербівець Катеринопільського (нині – Звенигородського) району. Поет. Автор збірок «Моя Звенигородщина», «Вірність», «Друзі-солдати», «Ромашковий цвіт», «Совість», «Сонце і грози», «Сурмачі», «Невтома», «В авангарді світу», «Сузір’я серця», «Цвіте терен», «Крізь відстані», «Одвічне сьогодення», «Стартують мрії», «Назавжди солдат».

Був членом Національної спілки письменників України.

9 – 55 років від дня народження Буєвич Олени Іванівни (1968).

Народилася в м. Сміла. Поетеса, журналіст. Автор поетичної збірки «Странница-душа», «Ты – посредине», «Нехитрый мой словарь», «Елица», численних публікацій у збірниках та періодиці.

Лауреатка літературної премії імені Тетяни Снєжиної «Срібна сніжинка».

Членкиня Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників.

10 – 120 років від дня народження Шумила Микити Михайловича (1903 – 1982).

Народився в с. Михайлівка Кам’янського (нині – Черкаського) району. Прозаїк, перекладач. Автор книг «Щедрі серцем», «Прокурор республіки», «Голубий зеніт», «Я – твій брат», збірки оповідань для дітей «Де ти, моя чаєчко?», публіцистичних, літературно-критичних статей «Олесь Гончар», «Академік Власюк», «Василь Стефаник» тощо. Працював у галузі художнього перекладу. Перекладав твори Ч. Айтматова, М. Пришвіна, В. Бикова та ін.

Був членом Національної спілки письменників України.

15 – 100 років від дня народження Петриченка Олександра Тихоновича (1923 – 2008).

Народився в с. Половинчик Монастирищенського (нині – Уманського) району. Мешкав у м. Чигирин. Поет. Автор збірок «Життєва нива», «Подих древності», «Земля мого роду», «Шляхами козацької слави», «Стежками Чигиринщини іду» та ін., публікацій у періодиці.

Був членом Національної спілки письменників України.

24 – 125 років від дня народження Журливої (Котової) Олени Костянтинівни (1898 – 1971).

Народилася в м. Сміла. Поетеса. У 1922 році закінчила Київський інститут народної освіти. Вчителювала, працювала на редакторській роботі. Авторка збірок поезій «Металом горно», «Багряний світ», «Поезії», «Земля в цвіту», «Червоне листя», «Вибране»; збірок для дітей «Хто знає, як рік минає», «Голуби», «Ой літечко, літо», «У нашої Наталі», «На зеленому городі», літературно-критичних статей.

Репресована в 1938 році, реабілітована в 1946 році.

Була членом Національної спілки письменників України.

30 – 165 років від дня народження Філіппова Михайла Михайловича (1858 – 1903).

Народився в с. Вікнине Катеринопільського (нині – Звенигородського) району. Вчений-енциклопедист, письменник, літерату­рний критик, журналіст, доктор філософії. У 1892 році здобув ступінь доктора філософії у Гейдельберзькому університеті (Німеччина). Був засновником та редактором журналу «Научное обозрение», редагував ви­даний П. П. Сойкіним тритомний «Енциклопедичний словник». Автор творів «Остап», «Філософія дійсності», літературно-критичних статей, присвячених творчості Д. Лессінга, Леонардо да Вінчі, Г. Гауптмана та ін.

 

Липень

3 – 85 років від дня народження Гончаренка Володимира Андрійовича (1938).

Народився в с. Кримки Шполянського (нині – Звенигородського) району. Поет, фольклорист, краєзнавець. Автор збірки поезій «Амінь!», книжок «На батьківщині Т. Г. Шевченка», «Сповнений любові та добра» (про В. Симоненка), «Анекдот – наш анекдот», «Я хочу пити сонячні напої», краєзнавчого довідника «Черкащина в легендах та переказах», збірника прислів’їв і приказок Черкащини «Поема мого народу», інших публікацій.

12 – 80 років від дня народження Линовицького Петра Павловича (1943 – 2002).

Поет, публіцист, літературний редактор, журналіст. Народився на Полтавщині, жив у Черкасах. Працював відповідальним секретарем газети «Молодь Черкащини», започаткував видання газет «Черкаси», «Місто», «Тарасові джерела». Засновник і багаторічний керівник обласного літературного об’єднання імені Василя Симоненка. Один із фундаторів Черкаської обласної письменницької організації. Автор збірок поезій «Оржиця», «Громаденки», «Зоряна далечінь», «Свято надії», «Живої пам’яті багаття», «Гребінчин край», «Чорна долина», публікацій у збірниках і періодиці. Окремі його вірші перекладено казахською, киргизькою, польською мовами. 2017 р. вийшла книга, присвячена життю і творчості П. Линовицького «Вибрані поезії. Спогади про митця» (упорядник В. Поліщук).

Був членом Національної спілки письменників України.

21 – 60 років від дня народження Блискавиці (Пугач) Лілії Леонідівни (1963).

Народилася в м. Біла Церква. Мешкає у м. Сміла. Письменниця, журналістка. Авторка збірок для дітей «Ойойойкове гніздечко», «Курочка-Снігурочка», поетичної збірки «Земля Єгипту», статей у періодиці, співавторка смілянського альманаху «Клекіт», краєзнавчого видання «Сміла: вчора, сьогодні, завтра», путівника «Сміла запрошує», навчально-методичного посібника з української літератури та краєзнавства «Черкащина, освячена у слові».

Членкиня Національної спілки журналістів України.

26 – 250 років від дня народження Тимківського Іллі Федоровича (1773 – 1853).

Народився в Переяславі, мешкав у родовому хуторі Тимківщина (нині с. Богуславець Золотоніського району). Вчений-мовознавець, педагог, етнограф, письменник, правознавець. Дядько М. Максимовича. Займався етимологізацією давніх назв. У праці «Спосіб дослідження щодо філософічного пізнання російської мови» І. Тимківський одним із перших учених порушив питання про старожитність мови сло­в’ян та її зв’язки з іншими давніми мовами, вказав на відмінності між церковнослов’янською та російською мовами, здійснив спробу класифікації лексики залежно від походження. Йому належать спроби словотворчого аналізу слова. Як історика мови І. Тимківського вважають попередником Федора Буслаєва, Ізмаїла Срезневського та ін. Автор літературно-публіцистичних праць «Записки», «Судья и парадоксы», «О Даждь-Боге», спогадів «Моё определение на службу», крає­знавчих та історичних праць.

26 – 110 років від дня народження Килимника Олега Володимировича (1913 – 2001).

Народився в с. Ямпіль Катеринопільського (нині – Звенигородського) району. Літературознавець, критик. Доктор філологічних наук, професор. Автор книжок «Володимир Сосюра», «Андрій Головко», «Олесь Гончар», «Юрій Яновський», «Григорій Епік», «Олександр Копиленко», «Романтика правди», літературно-критичних нарисів «Крізь роки», «Поет і час», «Перед лицем історії» та ін.

Був членом Національної спілки письменників України.

28 – 60 років від дня народження Даценка Леоніда Миколайовича (1963).

Народився на Житомирщині. Живе і працює в Черкасах. Поет, журналіст, політик. Автор збірок поезій «Український лев», «І янгол з автоматом на плечі» «МІЙ МАНІФЕСТ: одна держава, одна мова, одна церква». Пише й для дітей.

Лауреат обласної літературної премії імені В. Симоненка.

Член Національної спілки письменників України.

 

Серпень

8 – 80 років від дня народження Красюка Миколи Ігоровича (1943 – 2004).

Народився в с. Вільшана Городищенського (нині – Черкаського) району. Поет. На восьмому місяці життя втратив зір. Вчився в школах для сліпих у Києві та Львові. У 1967 році закінчив філологічний факультет Львівського університету. Автор поетичних збірок «Людяність», «Поклик», «Паралелі і ме­ридіани», «Зустрічі», «Вирок», драматичної поеми «Поштова скринька, до запитання», публікацій у періодиці.

Був членом Національної спілки письменників України.

9 – 200 років від дня народження Навроцького Олександра Олександровича (1823 – 1892).

Народився в с. Антипівка Золотоніського району. Поет, перекладач, громадський діяч. Свої вірші публікував у журналах «Основа», «Русский архив», «Киевская старина». Активно популяризував творчість Т. Г. Шевченка, з яким був особисто знайомий. Зробив близько 140 перекладів українською мовою творів класиків світової літератури – Дж. Байрона, А. Міцкевича, Ф. Шіллера, Г. Гейне, П.-Ж. Беранже, О. Пушкіна, В. Жуковського. Серед них – 12 поем. Переклав українською мовою фрагменти з Біблії, «Ілліаду» та «Одіссею» Гомера, фрагменти «Пісні про Нібелунгів» та «Витязя в тигровій шкурі» Ш. Руставелі.

9 – 75 років від дня народження Скорини Віктора Григоровича (1948).

Народився в м. Черкаси. Поет. Автор збірок: «Міська осінь», «Акваріум», «Сонце», «Із літа в осінь переліт», «Доторки», «Реалії», публікацій у колективних збірках.

Член Національної спілки письменників України.

14 – 95 років від дня народження Кашеїда Анатолія Федоровича (1928 – 1998).

Народився в м. Тальне. Поет. Працював редактором на Київській кіностудії імені О. Довженка. Автор збірок віршів «Я люблю», «Матросское море», «Считает мили лаг», «Лебедь белый и лебедь черный – дружат», «Африка открывается», «Твёрдый берег».

Був членом Національної спілки письменників України.

26 – 95 років від дня народження Кочугура Леоніда (Леонтія) Яковича (1928 – 1997).

Народився в м. Звенигородка. Поет. Автор збірок поезій «Пісня праці», «Дніпро підказує пісні», «Слухайте, хвилі», «Форватер квітня», книг для дітей «Два ду­бочки – два листочки», «Монітор «Железняков».

Був членом Національної спілки письменників України.

 

Вересень

14 – 125 років від дня народження Терещенка Миколи Івановича (1898 – 1966).

Народився в с. Щербинівка Золотоніського району. Поет, перекладач. Автор збірок поезій «Лабораторія», «Чорнозем», «Мета і межа», «Країна роботи», «Дорога», «Поезії», «Поеми», «Верба рясна», «Зорі», «Ліричний літопис» та ін., антології «Сузір’я французької поезії», над якою працював майже десять років. Перекладав твори А. Міцкевича, П.-Ж. Беранже, В. Гюго, Е. Потьє, Е. Верхарна, Л. Арагона.

У 1973 році (посмертно) М. Терещенку присуджено літературну премію імені М. Рильського.

Був членом Національної спілки письменників України.

16 – 65 років від дня народження Брукс Тетяни Олександрівни (1958).

Народилася у м. Чугуїв Харківської області. Прозаїк-романіст. Працювала вихователем дитячого садка, методистом, кінологом. Тривалий час мешкала в м. Анкорідж (Аляска, США). Засновниця Міжнародного літературного проєкту для літераторів-початківців «Чер.net.k@».

Авторка книг «Ангел мой», «Стать человеку пора человечней», двох книг задуманої трилогії «Душа», «Чужой помады след», «Любовь. Любовь? Любовь!», «Бережіть янголів своїх», «Гололед», «Ожеледиця», «Сказка – ложь?», «Хеппі-енд», «Правдива історія про сміливих Того і Болто», «Хэппи Энд», «Переможець», публікацій у періодиці та колективних збірках.

Лауреатка конкурсу, оголошеного з нагоди сторіччя Анкориджа, переможниця конкурсу оповідань фентезі мультимедійного видавництва Стрельбицького.

Членкиня американських організацій «Alaska Writers Guild» та «49 Writers».

Членкиня Національної спілки письменників України.

21 – 80 років від дня народження Руднєва Сергія Миколайовича (1943 – 2017).

Народився в м. Черкаси. Поет. Автор збірок «Шепіт і крик», «Шалена повінь», «Обійми», «Жарини слів», публікацій у періодиці. З 2000 року дебютував як автор-виконавець власних пісень, упевнено перемагаючи в низці престижних міжнародних та всеукраїнських пісенних конкурсів, серед яких «Срібні струни», «Українська хвиля».

Лауреат обласної літературної премії імені В. Симоненка.

Був членом Національної спілки письменників України.

 

Жовтень

8 – 140 років від дня народження Єфремова Петра Олександровича (1883 – імов. 1937).

Народився в с. Пальчик Катеринопільського (нині – Звенигородського) району. Український літературознавець, критик, перекладач та журналіст. Працював професором Інституту народної освіти в Катеринославі (нині Дніпро). Досліджував питання історії української літератури, творчість багатьох українських та західноєвропейських письменників. Автор численних статей про творчість Т. Шевченка, П. Куліша, М. Драгоманова, І. Карпенка-Карого, Б. Лепкого, В. Самійленка, Д. Яворницького, В. Підмогильного, О. Мірбо та ін.

У 1929 році був репресований. Реабілітований у 1989 році.

9 – 55 років з часу створення Літературно-меморіального музею І. С. Нечуя-Левицького (1968) у селищі Стеблів Корсунь-Шевченківського (нині – Черкаського) району.

10 – 70 років від дня народження Лапіної Наталії Петрівни (1953).

Прозаїк. Пише українською та російською мовами. Більшість книг написані у співавторстві зі Світланою Варенич. Авторка повісті «Апокриф», романів «Ловці чарівного вітру» («Невинна грішниця»), «Тисячолітній Кременчук» (Легенди про козака Івана Кременчука), «Роковая ошибка магов» («Якщо подолаєш прокляття»), «Увертюра», «Надія: сплутані пазли», «Зодчий із пекла», «Роман з містом», численних методичних й критичних статей, які друкувалися в періодиці.

Лауреатка першого Всеукраїнського конкурсу гостросюжетного роману «Золотий Бабай», дипломантка Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв та п’єс «Коронація слова» (2004, 2009, 2020 рр.), володарка ІІ премії Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова», переможниця регіонального конкурсу «Легенди про козака Івана Кременчука».

Членкиня Національної спілки письменників України.

11 – 75 років від дня народження Тараненко Людмили Василівни (1948).

Народилася в м. Сміла. Поетеса, прозаїк, публіцист, критикиня. Авторка збірок поезій «Материнка», «Мій світлий день», «Подароване літо», «Терези», «Ненамолений храм», «Калиновий дзвін», книги повістей «Квиток до Калинівки», вибраного «Стоїть душа перед порогом», «Дзеркала осені моєї». Друкувалася в періодичних виданнях України, Польщі, Канади, Австралії та колективних збірках. Тривалий час очолювала обласну письменницьку організацію.

Заслужений працівник культури України.

Член Національної спілки письменників України.

18 – 70 років від дня народження Горбівненка Анатолія Тимофійовича (1953).

Народився в с. Білозір’я Черкаського району. Поет, гуморист, журналіст. Ліричні вірші, жарти, байки, гуморески, пересмішки – це неповний перелік жанрового розмаїття творчості письменника. Автор збірок лірики «Добрий день», гумору, сатири й пародій «Парнаські будні», «Покотьоло», «Налаштування веселки, або Формула борщу», віршів для дітей «Кораблик», численних публікацій у періодиці та колективних збірках. Впорядкував дві колективні збірки: «Мелодія джерел». Смілянщина літературна» та «Перепустка в безсмертя. Гумор і сатира письменників Черкащини».

Лауреат літературної премії імені Л. Глібова та Всеукраїнської літературно-мистецької премії «В ім’я добра» імені Степана Олійника.

Член Національної спілки письменників України.

22 – 125 років від дня народження Фіялка Теофана Яремовича (1898 – 1970).

Народився в с. Косенівка Уманського району. Поет-пісняр. Автор збірки віршів «Степ і місто», публікацій у періодиці. Пісні на його слова «Гей, ще сонце не вставало», «Незаможницька» та ін. здобули широку популярність на початку ХХ століття.

Репресований у 1935 році.

30 – 115 років від дня народження Троянкер Раїси Львівни (1908 – 1945).

Народилася в м. Умань. Поетеса, журналістка. Авторка збірок поезій «Повінь», «Горизонт», «Су­ровая лирика», публікацій у періодиці. Брала участь у Другій світовій війні.

30 – 50 років від дня народження Скорини Людмили Вікторівни (1973).

Народилася в м. Черкаси. Літературознавиця, критикиня. Авторка підручників «Література і літературознавство українського зарубіжжя: курс лекцій», «Аналіз художнього твору», монографій «Звитяга слова, роздумів і діла: поезія Яра Славутича», збірки статей «Мистецтво складати пазли : статті, рецензії, есе», статей у фахових виданнях.

Членкиня Національної спілки письменників України.

 

Листопад

8 – 85 років від дня народження Латанського Василя Григоровича (1938).

Народився в с. Луківка Катеринопільського (нині – Звенигородського) району. Поет, прозаїк, публіцист, словесник, відмінник освіти України. Автор збірок поезій «Ужинок», «Які очі – такий світ», та книги для дітей «Де взялась Ведмідь-гора?», публіцистичних статей про діячів української культури, публікацій у періодиці. Пише про дітей і для дітей.

За сподвижницьку працю у 2004 році удостоєний премії імені О. Гірника.

Член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України.

16 – 75 років від дня народження Замулко-Дюбуше Наталії Йосипівни (1948).

Народилася в с. Прохорівка Канівського (нині – Черкаського) району. Поетеса. Авторка збірок віршів «Березнева заметіль», «Берег пам’яті», «Лелеки рідної землі», «Чужая нация», прозового твору «Білет на французький корабель», публікацій у періодиці.

Нині мешкає у Франції.

18 – 100 років від дня народження Іванченка Михайла Григоровича (1923 – 2015).

Народився в с. Гусакове Звенигородського району. Письменник, краєзнавець, художник. Автор книг «Дивосвіт прадавніх слов’ян», «Новели неволі», «Таємниці нашої прадавнини», збірок поезій «Полиновий квіт», «Бунчук вітрів», «Крицеве сяйво», романів «Дума про Вільних Козаків», «Остарбайтерський вир», численних публікацій у зарубіжній та українській періодиці.

Лауреат літературних премій імені В. Симоненка та Ю. Горліса-Горського.

Був членом Національної спілки письменників України.

21 – 85 років від дня народження Наєнка Михайла Кузьмовича (1938).

Народився в с. Гуляйполе Катеринопільського (нині – Звенигородського) району. Критик, літературознавець, доктор філології, професор. Пра­цював у редакціях журналів «Знання та праця», «Українська мова і література в школі». Автор книжок «Жовтневі крила новелістики», «Краса вірності», «П’ятиліття українського роману», «Романтичний епос», «Григорій Косинка», «Одержимість», «Наука і кон’юнктура», «Спогад про красу вірності», «Історія українського літературознавства», «Художня література України», драм «Отець Антоній», «Фауст» та ін. Співавтор низки підручників та посібників, численних статей у періодиці. Нині працює в проєкті «Літературна історія і сучасна літературна критика. До вивчення історії української літератури в контексті слов’янських літератур». Окремі статті та рецензії на праці М. Наєнка публікувалися в Польщі, Хорватії, Чехії, США.

Лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка, міжнародної премії імені Г. Сковороди. Нагороджений орденом «За заслуги ІІІ ступеня».

Заслужений діяч науки і техніки України.

Член Національної спілки письменників України.

24 – 105 років від дня народження Лагози Віктора Марковича (1918 – 2002).

Народився в м. Канів. Поет, байкар, прозаїк. Брав участь у визволенні Західної України та Бессарабії, у війні з білофінами та Другій світовій. Нагороджений багатьма орденами та медалями. Працював викладачем у Харківському політехнічному інституті, літературним працівником у редакції журналу «Прапор» (нині «Березіль»), відповідальним секретарем Харківської організації спілки письменників України. Автор збірок «Байки», «Вчений і колода», «Списати!», «Дармоїди», «Лихе зілля», «Сонячні цілунки», «Рання Коза», «Чужі млинці», «З перцем і сіллю», «Припечатаний заєць», «Дика груша», «Вередливий слимак», «Соловей у курнику» та ін. Писав вірші й для дітей.

Був членом Національної спілки письменників України.

24 – 60 років від дня народження Джулай Людмили Григорівни (1963).

Народилася в с. Сагунівка Черкаського району. Живе та працює в Черкасах. Поетеса, перекладач, журналіст. Авторка збірок віршів «Роса», «Космічний вальс», «Мамині очі», «Полум’я трипільських маків», драматичної поеми-казки «Татар-зілля», публікацій у періодиці та колективних збірках. Головні теми газетних публікацій та виступів – людські долі, висвіт­лення багатогранності й неповторності характерів людей, їхньої діяльності у різноманітних сферах життя, формування особистості, духовності на основі національної культури, кращих народних традицій.

Член Національної спілки журналістів України.

25 – 185 років від дня народження Нечуя-Левицького Івана Семеновича (1838 – 1918).

Народився в с. Стеблів Корсунь-Шевченківського (нині – Черкаського) району. Прозаїк, публіцист, літературний критик. Класик українського письменства. Саме в Стеблеві письменник спостерігав життя селян, що лягло в основу написання першої української реалістичної соціально-побутової повісті «Микола Джеря». Демократизм І. С. Нечуя-Левицького виявився і в повістях «Бурлачка», «Хмари», «Старі гультяї», «Поміж ворогами», в романтичній казці «Скривджені і не скривджені», деяких оповіданнях та у побутово-психологічній повісті «Кайдашева сім’я». Кращі його твори й нині не втратили своєї художньої цінності. Він утвердив в українській літературі жанр соціальної повісті та соціального роману. Письменник також звертався у своїй творчості й до історичної тематики, зокрема у повісті «Гетьман Іван Виговський», романі «Князь Єремія Вишневецький», казці «Запорожці». Видатний художник слова писав і драматичні твори – «Маруся Богуславка», «В диму та полум’ї», «Голодному й опеньки – м’ясо». Разом із П. Кулішем та І. Пулюєм зробив перший повний переклад «Біблії».

В Україні встановлена літературно-мистецька премія імені І. Нечуя-Левицького.

Гордістю с. Стеблева є Державний літературно-меморіальний будинок-музей І.С. Нечуя-Левицького, відкритий у 1968 році.

30 – 110 років від дня народження Донця Григорія Прокоповича (1913 – 1985).

Поет. Народився в с. Курилівка Канівського (нині – Черкаського) району. Автор понад 20 поетичних збірок, серед них – «В Кобзаревім краю», «Серце Прометея», «Зем­ля Боянова», «Славлю молодість», «З братами вірними», «Канівська книга», «Гомін землі», «Дума про галичанку», «Ходить серпень лугами» тощо.

Був членом Національної спілки письменників України.

 

Грудень

6 – 40 років від дня народження Желєзняк Олени Олегівни (1983).

Народилася в м. Золотоноша. Поетеса, прозаїк. Авторка поетичних збірок «Шукаючи ключі до світу», «Світлопишу», збірки оповідань «Таємниці козацького міста», публікацій у періодиці та колективних збірках.

Лауреатка Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка.

Членкиня Національної спілки письменників України.

8 – 85 років від дня народження Коцюбинського Андрія Федоровича (1938 – 2011).

Народився в с. Загородище Чорнобаївського (нині – Золотоніського) району. Письменник, журналіст. Автор книжок гумору й сатири «Березова каша», «Троянди для незнайомки», «Весілля на Венері», збірок оповідань для дітей «Суниці з вовчої галявини», «Засекречений тайм», «Хто сміється», публікацій у періодиці та колективних збірках. Ряд його творів перекладено російською, болгарською, білоруською мовами.

Був членом Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України.

17 – 70 років від дня народження Поліщука Володимира Трохимовича (1953).

Народився в с. Сердюківка Смілянського району. Живе в Черкасах. Літературознавець, критик, краєзнавець, публіцист. Доктор філологічних наук, професор.

Автор книжок «Черкащина літературна», «Література рідного краю в школах Черкащини», посібника-хрестоматії «Гілочка. Письменники Черкащини – дітям», «Від Мономаха до Сковороди. Давнє письменство і Черкащина», «Слава не вмре, не поляже», «Новелістика Михайла Старицького», «Повість про героїку і трагедію», «З літопису духовного єднання» (у співавторстві), літературного портрета «Василь Захарченко», монографії «Повість про героїку і трагедію», збірок літературно-критичних статей «Під прапором неба», «Вінок лавровий, вінок терновий», «Черкащина літературна», «Новелістика Михайла Старицького», «Повісті Михайла Старицького», «Михайло Старицький: методологічні аспекти творчості», «Художня проза Михайла Старицького», «Про класиків, неокласиків і сучасників», «Повернення і відкриття», «Від Григорія Сковороди до Раїси Троянкер», збірок досліджень та статей «Мій Максимович», «Мій Василь Доманицький», «Мій Павло Филипович», «Мій Тодось Осьмачка», книг «Вибране в 3-х томах», «Шевченківські студії», посібника-хрестоматії «Гілочка. Письменники Черкащини – дітям»; навчального посібника «Література рідного краю. 5 клас» (у співавторстві), підручника «Література рідного краю» (Літературна Черкащина), автор-укладач «Літературної енциклопедії Черкащини» (в 2-х томах), статей у періодиці та колективних збірках. Один із авторів «Історії української літератури 20 століття» (у 2 кн.). Упорядник, автор передмов і видавець збірок творів Т. Осьмачки, О. Лана, А. Чужого, С. Бена, Д. Борзяка, Ю. Гедзя, О. Журливої (поезії і переклади, літературознавчі праці), Д. Май-Дніпровича, М. Драй-Хмари, П. Филиповича, О. Влизька, В. Доманицького («З науково-творчої спадщини» у 2-х книгах, «Чистому серцем» книга спогадів), В. Симоненка («Про витязя слово. Рядки поетичної Симоненкіани», І. Нечуя-Левицького («Нечуй поетичний») «Літературна енциклопедія Черкащини» (том 1, А-К), кількох бібліографічних покажчиків. Організатор понад 30 наукових конференцій.

Голова конкурсної комісії з присудження Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка.

Лауреат обласної літературно-краєзнавчої премії імені М. Максимовича (1996, 2021 рр.), Міжнародної української літературної премії імені Д. Нитченка, Міжнародної української премії імені О. Гірника, Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені І. Нечуя-Левицького, літературно-мистецької премії імені М. Старицького, літературної премії «Благовіст», премії імені І. Огієнка, освітянської обласної премії імені О. Захаренка.

Член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України.

19 – 100 років від дня народження Власюка Петра Івановича (1923 – 1993).

Народився в с. Сабадаш Жашківського (нині – Уманського) району. Поет-пісняр. Автор збірок віршів «Хліборобський рід», «Пісні над Тікичем», публікацій у періодиці. Багато його поетичних творів покладено на музику.

24 – 85 років від дня народження Стеблини Миколи Федотовича (1938 – 2011).

Народився в с. Макіївка Смілянського району. Автор збірок оповідань «Коли падає листя», «Електричка на Ніжин», повістей «Близькі дороги», «Сибірські зошити», роману «Райський провулок», сценаріїв документальних фільмів «Григорій Квітка-Основ’яненко», «Іван Нечуй-Левицький», спогадів про Григора Тютюнника, Василя Земляка, Миколу Лукаша, Василя Симоненка, Максима Рильського, Миколу Вінграновського, що друкувалися в періодиці та виходили окремими виданнями. Не оминув увагою і світ дітей. Його чудові, майстерно виписані художні історії зі збірок «Сонячна півонія», «Дороги в літо», «Де літо зимує» відкривають читачеві внутрішню красу юних героїв.

Був членом Національної спілки письменників України.

 

Використана література:

Пам’ятні дати Черкащини у 2023 році / Упр. культури та охорони культурної спадщини Черкас. облдержадмін., Комун. закл. «Обл. універс. наук. б-ка ім. Тараса Шевченка» Черкас. облради ; [уклад. Л. Т. Демченко]. – Черкаси : ОУНБ ім. Тараса Шевченка, 2022. – 37 с.

Пам’ятні літературні дати Черкащини 2018 року : експрес-інформ. / Комун. закл. «Обл. б-ка для дітей» Черкас. облради; [уклад. В. М. Корженевська]. – Черкаси : [б. в.], 2017. – 21 с.

Поліщук В. Т. Літературна енциклопедія Черкащини. Т. 1 : А-К / В. Т. Поліщук. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2020. – 667 с. : портр.

 

Підготувала В. М. Корженевська