Старостенко Ю. Соловейко / Ю. Старостенко // Малятко. – 2013. – № 4. – С. 2.

Здавна ходять чутки, що соловейко, коли співає, то набирає у горлечко кілька краплинок роси, тому і спів у нього гарний. Може, й набирає, тільки на власні очі цього ніхто не бачив… А вже коли соловейко співає, то так заходиться піснею, що у нього тремтить і хвостик, і воло-борідочка, і навіть міняться чорним блиском оченята.

Отак старається соловейко, тому і співом його всі заслуховуються. Коли ж соловейки пташенят своїх доглядають, тоді пісні їх згасають. Ті ж швидко виростають, вилітають із кубельця, навчаються і комашок ловити, і ворогів стерегтися.

От тільки співати швидко не навчишся – треба довгенько батьків слухати.