Школа ввічливості : [танок] // Щедрику-ведрику. – 2012. – № 54. – С. 18-19.

Кожна епоха має свої улюблені танці, значна частина яких притаманна саме її часові. Деякі з них, як той невмирущий вальс, пережили уже не одне покоління і, певне, ніколи не вийдуть з моди. Та що б не танцювали люди – мазурку, вальс чи сучасний імпровізований танок, в усі часи найпершою вимогою до будь-якого танцю була естетичність. Є своя етика поведінки на танцювальних вечорах, зорієнтуватися в якій, сподіваємося, допоможе чергове заняття в Школі ввічливості цього номера журналу.