background

Літературна гра-подорож

(Для учнів 7-8 класів)

Черкаси, 2003

Підготувала В. Корженевська

України рідної окраса,

Край пісень і золота-зерна,

Ти колиска нашого Тараса –

Чарівна Черкаська сторона

Шевченків край, земля безсмертного Тараса - так на Україні називають сучасну Черкащину. Черкащина - це серце України. Сьогодні ми з Вами здійснимо подорож по літературно-мистецьких місцях нашого краю.

Споконвіків надихав наш край співців і літописців своєю красою, своїм багатством, мужністю, мудрістю людей. І закарбувалися їхні помисли й почуття на сторінках літописних зводів, у піснях та думах, у численних переказах і легендах.

Скільки пісень складено, скільки захоплених слів сказано про неповторну красу мальовничого куточка в серці України.

Краса цієї благодатної землі знайшла відтворення і на полотнах художників, і на сторінках відомих літературних творів, і в стрічках кінематографістів.

“Піснею любові і добра” назвав Черкащину відомий український поет, лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка Дмитро Луценко, присвятивши землі Тараса та його щасливим нащадкам схвильовані рядки:

Я вже не раз бував у цім краю:

Пізнав його і радощі, й страждання.

Розчулений до трепету стою

Перед народом, повний хвилювання.

В руках тримаю пишний коровай,

Що пахне так Черкаськими степами

Шевченків край, в багряних корогвах,

Навіки вріс в мою чутливу пам’ять.

На землі Черкащини, в селі Моринцях в родині селянина-кріпака народився великий український поет, художник, борець за волю українського народу Т.Г.Шевченко. Тут пройшли його дитячі роки. Сюди у рідний край линув він думкою з чужини. Земля Черкащини, давши світові генія, бережно прийняла його прах у своє материнське лоно.

Тут народились і плекались таланти письменників І.С.Нечуя-Левицького, Михайла Старицького, композиторів Кирила Стеценка та Семена Гулака-Артемовського.

Земля Черкаська дала світові такі відомі імена як: Олександр Корнійчук, Іван Ле, Семен Скляренко, Юрій Смолич, Федір Мицик.

Повертаються із забуття імена та творчість: Михайла Драй-Хмари, Павла Филиповича , Олекси Влизька, письменників в діаспорі - уродженців нашого краю: Тодося Осьмачки, Докії Гуменної, Наталії Левицької –Холодної.

Щедра земля Черкащини надихала великих майстрів слова, музики, театру - О.С.Пушкіна та П.І.Чайковського, І .П.Котляревського та М.В.Гоголя, П.К.Саксаганського та М.К.Заньковецьку.

На Черкащині були і залишили щирі рядки про неї: Павло Тичина, Максим Рильський, Остап Вишня, Павло Антокольський,

Костянтин Паустовський, Іван Бунін, Євген Долматовський.

Перший наш маршрут починається з Умані.

Умань! Добра ласкава Умань,

Хмари в небі - мов синя шаль.

Я люблю у Софіївці думать,

Із минулого знявши вуаль

Так лірично змалював ці чудові місця поет Василь Симоненко.

Умань - це насамперед знаменитий парк Софіївка. Перлиною паркового мистецтва, прекрасним, дивовижним, неповторним називають цей дендрологічний заповідник.

Якщо про місця розташування садів Семіраміди (одного із семи чудес світу) вчені й досі сперечаються, то Софіївці пощастило і збереглося багато свідчень про її створення і розвиток. Зокрема документально підтверджується її заснування польським магнатом - графом Станіславом Потоцьким у дарунок своїй юній дружині -грекині Софії.

Відомий в усьому світі шедевр архітектури – пам’ятник паркового мистецтва. Його краса, оригінальність і художня довершеність ландшафтних композицій викликає захоплення.

Ми розпочинали подорож по Софіївці словами Василя Симоненка, його словами і закінчимо:

Я люблю у Софіївці думать,

Відганяючи спогадів рій

Від сьогодні ласкава Умань,

Скільки житиму - бранець я твій

В Умані довгий час проживав український поет Микола Бажан, цей період життя поета залишив збірку віршів "Уманські спогади".

Тут народився відомий український письменник Юрій Корнійович Смолич автор трилогії “Дитинство”, “Наші тайни”, “Вісімнадцятилітні”, роману “Мир хатам - війна палацам”.

Наступний наш маршрут - м. Звенигородка.

Земля Звенигородщини дала світові великого генія Т.Г.Шевченка. Тут довгий час проживав видатний вчений, письменник, дослідник літературознавства Агатангел Кримський, людина унікальних здібностей, він володів 60-ма мовами.

А тепер наш маршрут до невеличкого затишного містечка над тихими водами Тясьмина , про древню історію якого нашіптують верхів’я столітніх дерев – Кам’янка.

Засланий царським самодержавством на південь Росії протягом 1820-1822 років. кілька разів приїздив до Кам’янки О.С. Пушкін.

…“Тепер перебуваю в Київській губернії, в селі Давидових, милих і розумних братів Генерала Раєвського. Товариство наше - різноманітна і весела суміш умів оригінальних, людей відомих нашій Росії". Це рядки з листа О.С.Пушкіна. Він не був членом Південного товариства декабристів, але не раз брав участь у їх політичних дискусіях, а волелюбна поезія стала поетичним маніфестом декабристського руху. Перебуваючи в Кам’янці, Пушкін ходив на народні гуляння, гамірні строкаті ярмарки, записував старовинні українські пісні, котрі використовував потім при написанні поеми “Полтава”.

Багато часу проводив за читанням, у великій бібліотеці Давидових. Тут народилися такі шедеври пушкінської літератури як: “Поволі рідшає хмарок легкий туман”, “Я пережив свої бажання”. У Кам’янці Пушкін закінчує роботу над поемою “Кавказький бранець”.

З любов’ю згадує поет дні проведені у чарівному куточку України. В місті багато що нагадує про декабристів та великого поета: і грот у парку, і мальовничий млин декабристів, де відбувалися їхні таємні наради.

В 1865 році місто відвідав П.І.Чайковський гостюючи в улюбленої сестри Сашеньки - Олександри Ільївни Давидової, яка була дружиною сина декабриста Льва Давидова. Відтоді протягом 28 років композитор майже щорічно гостював у Кам’янці.

“…Я люблю в ній її минуле, вона овіяна для мене духом поезії, образ Пушкіна витає переді мною і все тут настроює на поетичний лад”, - писав він в один із своїх приїздів. Олександра Ільївна старалася створити братові всі необхідні умови для роботи. “Я знайшов у Кам’янці те відчуття миру в душі, котрого марно шукав у Петербурзі, у Москві”, писав П.І.Чайковський. Тут він працював над операми “Мазепа”, “Євгеній Онєгін”, “Орлеанська діва” і “Черевички”, циклом п’єс “Пори року”. Чайковський вивчав українську народну музику, пісні кам’янських весіль.

А зараз наш маршрут сягає до місцевості задумливих гаїв та перелісків Корсунщини. Тут у с. Квітках в бідній великій сім’ї народився майбутній композитор, класик, що збагатив своїми творами українську музичну культуру.

Кирило Григорович Стеценко, творчість якого - яскрава сторінка в історії української музики. Музика Стеценка відзначається щирістю, поетичністю, співучістю, яскравою мелодійністю. Близькість музики Стеценка до української народної пісенної творчості обумовила своєрідну яскраву національну основу його творів.

Він написав більш ніж 50 хорів, 4 кантати, близько 50 соль­них та ансамблевих творів, 2 дитячі опери.

У мальовничому селі Стеблеві народився відомий український письменник Іван Нечуй-Левицький, та митець народного танцю Василь Авраменко, чиє ім’я більше відоме за межами України.

В еміграції він заснував школу народних танців у Нью-Йорку, мав багато виступів із Українською танцювальною групою на великих сценах у Вашингтоні та Чікаго.

Зовсім недавно стало відоме ім’я Андрія Легіта, справжнє прізвище (Ворушило). Нелегка доля цієї людини: з початком війни на фронті був поранений, потрапив у полон, після капітуляції Німеччини ще два роки тримали в Італії, потім перевезли до Англії. Знаючи, що його чекало на батьківщині, так і залишився на чужині.

Але рідне слово не забув. Широкознаний в українській діаспорі Великобританії та інших країнах своєю багатогранною діяльністю на ниві громадсько-політичного та літературного життя. У видавництві “Український письменник” в 1994 році вперше в Україні виходить його книга “Калинові шуми”.

А ще знаний читачами Петро Володимирович Жур, що народився в селі Гарбузин. Автор ряду книг про Шевченка “Літо перше”, “Дума про огонь”, “Шевченківський Петербург”.

Наступний маршрут нашої подорожі – м .Золотоноша.

Тут у сім’ї св’ященника народився Костянтин Думитрашко, відомий український поет, викладач Київської духовної семінарії, згодом бібліотекар духовної Академії, автор поезій друкованих у журналах під псевдонімом К.Д.Копитько.

Записував народні пісні та думи, писав ліричні вірші, літературно-публіцистичні статті.

Автор збірки поезій “Бандурист”, поеми “Жабомишо-драківка” та тексту знаменитої української пісні “Чорнії брови, карії очі”.

Благодатна земля Золотоніщини дала світові імена відомих письменників, таких як Юхим Ґедзь - поет репресований у 1937 р.

У с. Майсинці народився Іван Ле - справжнє прізвище Мойся Іван Леонтійович. Автор багатьох романів, повістей. За роман “Хмельницький” - нагороджений Державною премією ім. Т.Шевченка.

В с.Богуславець народився поет Іван Семенович Дробний, лауреат обласної літертурно-публіцистичної премії “Берег надії” імені В.Симоненка.

Слідуючий наш маршрут - туди, де степові рівнини навколо Драбова.

Мальовниче село з красивою назвою Золотоношка. Тут народився і живе талановитий художник Іван Іванович Лисенко. Талант Івана Лисенка, його темперамент, надзвичайна любов до праці, любов до мистецтва передались в його картинах: ”Свято зими в Драбові”, “Весілля в Золотоноші”, “Жнива. Обід”, “Св’ято врожаю”.

Робота “Рано на Івана Купала”. Відродилося це свято із забуття. Як згадує сам автор: ”намагався передати той Івано-Купайлівський настрій, який панує цього дня у кожного селянина.

Звичайно про картини говорити мало, їх потрібно бачити. Іван Іванович відроджував свята і звичаї, бо працював директором сільського будинку культури, збирав по краплині і відтворював це на своїх полотнах.

Під час війни юнака кілька разів намагалися забрати до фашистського рабства, кожного разу тікав. Останнього разу не поталанило. Схопили, відправили до Бухенвальду. Не любить згадувати Іван Іванович ті страшні дні, що викликають сльози, надмірне хвилювання. А ось про картини, пов’язані з воєнним періодом розповідає охоче.

Іван Лисенко став ініціатором створення в своєму селі міжнародної картинної галереї, яка діє і сьогодні.

А тепер ми побуваємо у селі Кліщенці Чорнобаївського району.

Тут у 1846 році народився український письменник, театральний і культурно-громадський діяч Михайло Старицький. Рано залишившись сиротою, виховувався в сім’ї Віталія Лисенка - батька майбутнього українського композитора Миколи Віталійовича Лисенка. Починаючи з 1871 року займався винятково літературною та громадсько-культурною роботою.

В 1883 році очолив український професіональний театр. Автор романів: ”Богдан Хмельницький”, “Разбойник Кармелюк”, повісті “Облога Буші” та багатьох п’єс. Є у Старицького і цілий ряд поетичних творів, а його вірш “Виклик” ("Ніч, яка, господи, місячна, зоряна") став народного улюбленою піснею.

На Чорнобаївщині народились у селі Малі Канівці - Михайло Драй-Хмара поет, перекладач, репресований у 1938 році їм’я і творчість якого повертається із забуття.

У селі Мельники народився Безпалий Василь Григорович знайомий читачам, як автор роману “Гомін степів”.

Село Дубинці - рідна земля талановитого письменника, прозаїка, драматурга, поета, публіциста Сергія Лукича Носаня, що нині проживає в м. Черкаси і плідно працює на її літературно-мистецькій ниві.

Завершуємо подорож у рідному місті Черкаси. Перша зупинка - літературна.

Черкаська організація Спілки письменників України з кожним роком відіграє все помітнішу роль в літературно-мистецькому житті Черкащини й України.

Плідно: працюють Наталія Віргуш, Василь Захарченко, Микола Негода, Костянтин Світличний, Валентина Кузьменко, Сергій Носань, Майя Фролова, це вже визнані майстри. Та крім цього творять молоді поети і прозаїки: поет-науковець Василь Пахаренко, поет-прозаїк Сергій Левченко, поет-гуморист Володимир Даник, поет Сергій Руднєв, прозаїк Станіслав Стеценко.

Нарешті відновлена історична справедливість - в 1995 році Державною премією України ім. Т.Г.Шевченка за збірку поезії та прози “Лебеді материнства” нагороджено (посмертно) Василя Симоненка.

Лауреатом Шевченківської премії разом з Василем Симоненком став і відомий Черкаський письменник Василь Захарченко за роман “Прибутні люди” .

Василь Захарченко добре відомий, як справжній патріот незалежної України, як людина, що вболіває за її долю. Його гострі публіцистичні статті сприймаються неоднозначно, але треба віддати належне, навіть недругів змушують мислити і будять думку, вдевяте відбулося вручення обласної літературно-публіцистичної премії імені В.Симоненка “Берег надії”. Першим лауреатом став в І994 році автор кількох історичних п’єс, письменник Сергій Носань, актор Андрій Жила та головний режисер музично-драматич­ного театру Алім Ситник за створення і постановку п’єси про Василя Симоненка “Остання мить”.

Лауреатами послідуючих років були Микола Негода, Олексій Озірний, Іван Дробний, Григорій Білоус, Наталія Віргуш, Олексій Лищенко, Михайло Слабошпицький.

Лауреатом престижної премії ім. В.Короленка стала відома дитяча письменниця Майя Фролова за роман “Современная девочка” та повість “Весенний коридор”.

Нині письменницька організація відзначила своє 30-річчя, з часу заснування.

Наступна зупинка Черкаси-мистецькі.

В 2003 році Черкаська обласна організація Спілки художників України відзначила 25 років з часу свого заснування. Налічує 43 члени. Біля витоків організації стояв старійшина українського образотворчого мистецтва Данило Нарбут, - народний художник України, лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка. Так склалася доля, що знаменитий майстер пов’язав своє життя з краєм Шевченка. Більше 30 років він віддав мистецтву, працюючи в Черкасах. Понад 200 вистав української і зарубіжної драматургії було оформлено ним на сцені обласного музично-драматичного театру. В останні роки Данило Нарбут створив прекрасну серію портретів гетьманів України, писав картини: “Вибори Кошового”, “Страшний суд”, “Покрова Пресвятої Богородиці”.

Черкащина гордиться іменами таких відомих і талановитих художників як Віктор Клименко, Володимир Нестеров, Володимир Широков, скульпторів Олени Аполінарівни Шелімової-Ганзенко та скульптора автора пам'ятника-монументу на могилі Василя Симоненка Станіслава Грабовського.

Сьогодні не можна не згадати таких відомих на Черкащині і в Україні художників різних жанрів і видів мистецтв як Іван Бондар, Олександра і Микола Теліженки, Іван Фізер, Валентин Сірий, Альберт та Неоніла Недосеки.

Наша подорож підійша до кінця. Мистецька та літературна палітра Черкащини широка, необ’емна. Сьогодні ми згадали лише невелику кількість митців, чиє життя пов'язане з краєм Черкащини.

А наскільки добре ви знаєте свій край в якому ви живете ми зараз перевіримо:

1. Де на Черкащині росте дуб Шевченка? (в с.Прохорівці, Канівського р-ну)

2. В якому році утворилася Черкаська область? (1954 р.)

3. Як татари називали наших предків? (Черкесами)

4. Яку битву на Черкащині називають другим Сталінградом? (Корсунь-Шевченківську)

5. Де на Черкащині росте "сосна Гоголя"? ((в с.Прохорівці, Канівського р-ну)

6. Основна ріка на території Черкас? (Дніпро)

7. Де знаходяться знамениті три криниці? (в с.Суботів, Чигиринського р-ну)

8. Батьківщина знаменитого борця І.Піддубного (с.Красенівка, Чорнобаївського р-ну)

9. Скільки районів у Черкаській області? (20)

10. Яке місто на Черкащині пов'язане з декабристами? (Кам'янка)

11. Коли вперше в історичних джерелах згадуються гайдамаки? (1717)

12. Які події відбувалися на Черкащині в 1768 році? (Коліївщина)

13. Коли створений знаменитий парк "Софіївка"? (1796)

14. Який собор називають сучасником Ігоревого походу? (Успенський в Каневі)

15. Коли було звільнено Черкаси від фашистів? (14 грудня 1943р.)

16. Де знаходиться старовинне місто Родень (поблизу Канева)

17. Найбільша краса Городищини, його гордість і слава - то сади. Хто започаткував цю справу? (Л.П.Симеренко, с.Мліїв)

18. Хто створив найкращий у світі парк "Софіївка"? (Петро Заремба, кріпак графа Потоцького)

19. Де поховано Т.Г.Шевченка? (в м. Каневі)

20. Де народився С.Нечуй-Левицький? (с.Стеблеве)

21. Які відомі люди прославили Кам'янку? (Пушкін, Чайковський, Давидов, декабристи)

22. Успенський собор у каневі - це пам'ятник архітектури. В якому столітті було його збудовано? (ХІІ ст.)

23. З яким ім'ям пов'язане історичне минуле Чигирина? (Б.Хмельницький)

24.Велику роль у створенні українського театру відіграв М. Старицький. Де народився відомий український письменник? (с.Кліщинці, Чорнобаївського району)

Використана література:

Бас В.В. Шевченків край: Фотопутівник. – К.: Мистецтво, 1989. – 264 с.

Бевз Г.П. Історія Уманщини. – К.: 1997. – 103 с

Карпенко М.М. Вісім подорожей по Черкащині: Путівник.– Дніпропетровськ: Промінь, 1978.- 70 с.

Поліщук В.Т., Поліщук М.П. Черкащина літературна: Ст., бібліогр. матеріали. - Черкаси: Брама, 2001. – 188 с.

Черкащина заповедная: Путеводитель. – Днепропетровск: Проминь. – 1985. – 117 с.

Черкаський край – земля Богдана і Тараса: Культурологічний зб. – К.: Укр. пропілеї, 2002. – 656 с.