Новини
Майже місяць у бібліотеці тривали різнопланові заходи, присвячені близькій і дорогій для кожного людині – мамі. За допомогою ігор, літературно-музичних композицій, майстер-класів наші читачі вчилися висловлювати любов до неньки, розуміти її роль і значення у своєму житті, знаходити підтвердження природності й правильності власних почуттів у мистецтві та книгах.
Що не кажіть, а слідкувати, як розгортається інтрига в боротьбі команд протягом чемпіонату м. Черкаси з інтелектуальної гри «Що? Де? Коли?» серед шкільних команд учнів 6 – 8 класів та 9 – 11 класів, – заняття захопливе. І це не менш цікаво, ніж дослухатися до хитромудрих питань чи спостерігати за експресивною реакцією молодших гравців і стриманою радістю старшокласників. Заключний тур протистояння, який відбувся на днях у бібліотеці, визначив переможців сезону. Про те, чим здивували результати гри, а що стало очікуваною приємністю, читайте нижче.
Випробувати свої кулінарні, етнографічні та лінгвістичні знання випало учням 3 класу ЗОШ № 6 та 4-А класу СПШ № 3. Для них у межах лекторію з популяризації духовної спадщини «Джерельце» працівники відділу обслуговування дітей дошкільного віку та учнів 1 – 4 класів провели турнір шанувальників української кухні «Їжте та вмочайте, а за решту – вибачайте». Широка ерудиція й розуміння особливостей різних регіонів України неабияк згодилися учасникам, адже завдання турніру стосувалися не лише інгредієнтів не завжди простих за рецептурою сучасних страв, а й несподіваних назв відомих наїдків і старовинних, сьогодні не надто поширених витворів українських господинь.
Юних творців найталановитіших, найвитонченіших і найяскравіших поезій та оповідань відзначали на традиційному конкурсі юних авторів «Тарасовими шляхами», організованому відділом освіти Черкаської районної державної адміністрації. Захід, як і раніше, відбувся в приміщенні нашої бібліотеки. Цього року участь у ньому взяли 30 учнів загальноосвітніх шкіл Черкаського району.
Мільйони життів, загублених на полі бою, в окупованих селах, концтаборах, рабська праця остарбайтерів, ущент зруйновані міста… Говорячи про війну, важко втриматися від пафосу й уникнути спекуляцій. Та й свято її закінчення навряд чи викликає радість, хай навіть і «зі сльозами на очах». Радше, жах від нерозуміння, як людство могло допустити таке дикунство, а ще невимовний сум за тими, хто бачив пекло на землі й ніколи не повернувся до мирного життя. Мету говорити з дітьми про найстрашніші злочини проти людства й тих, хто віддавав здоров’я заради припинення бійні, переслідував Тиждень інформації «Війні немає забуття», присвячений Дню Перемоги. У його межах та поза ними в бібліотеці й за участю наших працівників пройшла низка заходів.