background

     Не даремно кажуть, що в нашій країні майже немає родин, яких так чи інакше не торкнулася б Друга світова війна. Скільки їх було, українців-бійців проти фашизму, партизанів, учасників підпільних визвольних організацій, самовідданих трудівників тилу, остарбайтерів, в’язнів концтаборів, солдатських вдів і сиріт… Не дивина, що чимало родів дбайливо бережуть спогади про свій біль і свій подвиг, передаючи їх «у спадок» від покоління до покоління. Немало їх і в Черкаській області, що довів обласний етап Всеукраїнського сімейного конкурсу «Книга пам’яті мого роду». На церемонії нагородження переможців цього етапу було достатньо емоцій – від здивування й радості від призів до сліз і мовчазної пошани до всіх героїв конкурсних робіт.

      Останній тиждень весни був для бібліотеки напрочуд насиченим. Читачі приходили в ці стіни з різними цілями: хтось уже готується вивчати літературу з переліку на літо, хтось прагне здобути ще хоч трохи нових знань перед канікулами, а хтось вибрав наш заклад, аби відзначити свято «останнього дзвоника» для випускників молодших класів… Розчарованим не залишився ніхто.

      У середині травня в Україні традиційно відзначають Міжнародний день сім’ї. Нагоду поспілкуватися з близькими, з представниками різних поколінь одного роду в затишній атмосфері родинного свята «У нас єдина планета, у нас єдина сім’я» надали своїм користувачам – учням 2-Б класу Першої міської гімназії, їхнім батькам, дідусям і бабусям, братикам і сестричкам – у відділі масової роботи та естетичного виховання.

      Тисячі «як?», «що?», «чому?», «навіщо?» за будь-яких обставин і незалежно від години дня й ночі – це нормально, якщо тобі менше 10 років. Але часом батьки й вчителі втомлюються розтлумачувати й добирати правильні слова, та потік питань не припиняється… Що робити? Завітати до бібліотеки – саме для таких цікавих і зачудованих світом малюків, майбутніх дослідників і науковців у нас при відділі обслуговування дітей дошкільного віку та учнів 1 – 4 класів діє клуб допитливих дітей «Чомусики». За кілька місяців його учасники відкрили для себе чимало нового. А закінчення весни – найліпший час пригадати щойно засвоєний матеріал, підбити підсумки своєї пізнавальної роботи.

     Європа – це не лише політичне, географічне та економічне поняття з окремою валютою та особливим візовим режимом. Це унікальний синтез традицій, специфічний культурний та мовний простір, багато століть спільної історії і невловимої єдності в мистецтві. Саме про таку сторінку існування цієї частини світу нагадали своїм користувачам одразу кілька відділів бібліотеки, організувавши масові заходи до Дня Європи.