Новини
Другий тур чемпіонату міста Черкаси серед шкільних команд учнів 6 – 8 класів та 9 – 11 класів з гри «Що? Де? Коли?» примусив уболівальників і гравців похвилюватися. І якщо старша категорія ніякими особливими сюрпризами похвалитися не може, то серед молодших відбулася стрімка зміна лідерів турнірної таблиці.
Красу й ошатність золотої осені, її особливий настрій і здатність надихати вчили читачів цінувати у відділі масової роботи та естетичного виховання. Насолоду від вишуканих поетичних і візуальних образів, музичних і хореографічних номерів, а ще заряд бадьорості й натхнення отримали учні 5-Б, 7-А, 7-Б класів Першої міської гімназії. Таке свято на зустрічі в літературно-музичному салоні «Осіння елегія» їм забезпечували не тільки бібліотекарі, а також артисти-аматори із 6, 7 та 9 класів Першої міської гімназії та СПШ № 17.
Визначено переможців обласного етапу Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнку «Рідна країна – безпечна країна: Як треба поводитися на дорогах!», ініційованого Українською асоціацією працівників бібліотек для дітей. За вимогами конкурсу, діти віком від 7 до 12 років мали самостійно, без допомоги батьків, намалювати малюнок, де у будь-який спосіб відображені правила дорожнього руху. Читачі бібліотек Черкащини, переважно, впоралися із завданням гідно: на адресу організаційного комітету надійшло 184 роботи від 180 учасників.
Персональну виставку «Мистецька палітра» презентувала 10 листопада в галереї відділу масової роботи та естетичного виховання черкаська художниця Ольга Курська. Підтримати її на цю важливу подію прийшли учні мисткині (за освітою Ольга Станіславівна також викладач образотворчого мистецтва) – вихованці художньої студії «Сузір’я» ПНЗ «Багатопрофільний молодіжний центр» Черкаської міської ради.
День української писемності та мови, так само, як День вшанування пам’яті Преподобного Нестора-літописця, свято неочевидне. Воно не передбачає гучних феєрверків і масових гулянь. Однак в історії національної культури, науки, та й узагалі української державності, відіграє вікопомну роль. Хоча б тому, що утвердження абетки й надання таким способом «офіційного» статусу усному мовленню населення території України, затвердило її право на власну документацію, історію, літературу, філософію й незалежну думку. Про значення цього моменту для нашої країни та необхідність досконалого володіння рідним словом ішлося на заходах, які пройшли в багатьох відділах бібліотеки у другий тиждень листопада.