Даник В. Іду вклонитися Тарасу : поезії / В. Даник ; передм. В. Мальованого. – Черкаси : Рената, 2001. – 80 с.
ЗОЛОТОНОША (С. 17)
(Юрію Григоровичу Лезі)
Виконує автор
А серед вулиць, як промінь, тихих
Собі я серце розвеселю!
І серед цвіту, і серед снігу
Тобі я радий, тебе люблю!
Золотоноша, моя хороша,
В осіннім листі ти золота!
А ти на небо ранкове схожа
І на юнацькі мої літа.
Давай візьмемось за руки, мила!
А погляд манить у далину.
Тут ми зустрілись, тут ми любили
І тут відчули сердець весну!
Як осінь ніжна, то злото щире –
Гуляє в листі ясний вогонь!
Живемо, друзі, в добрі і в мирі!
Бентежне серце, не охолонь!
Золотоноша, моя хороша,
В осіннім листі ти золота!
А ти на небо ранкове схожа
І на юнацькі мої літа.