background

Даник В. Іду вклонитися Тарасу : поезії / В. Даник ; передм. В. Мальованого. – Черкаси : Рената, 2001. – 80 с.

ЗОЛОТОНОША (С. 17)

(Юрію Григоровичу Лезі)

Виконує автор

 

 

А серед вулиць, як промінь, тихих
Собі я серце розвеселю!
І серед цвіту, і серед снігу
Тобі я радий, тебе люблю!

 

Золотоноша, моя хороша,
В осіннім листі ти золота!
А ти на небо ранкове схожа
І на юнацькі мої літа.

 

Давай візьмемось за руки, мила!
А погляд манить у далину.
Тут ми зустрілись, тут ми любили
І тут відчули сердець весну!

 

Як осінь ніжна, то злото щире –
Гуляє в листі ясний вогонь!
Живемо, друзі, в добрі і в мирі!
Бентежне серце, не охолонь!

 

Золотоноша, моя хороша,
В осіннім листі ти золота!
А ти на небо ранкове схожа
І на юнацькі мої літа.