background

001

Чупак Т. Косички у стані афекту / Таміла Чупак ; [худож. К. Вербівська]. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2019. – 81 с. : іл.

Дощик і Парасолька (С. 14 – 16)

Текст читає автор

 

Якось Дощик угледів гарненьку Парасольку. Вона була дуже привабливою, новенькою та яскравою. Краплик побіг за нею вслід, але красуня раптово звернула до крамниці. Водолийко ходив навколо, стукав у вікна, навіть у двері намагався прошмигнути непоміченим, однак його не впустили.

Нарешті Парасоля з’явилася на порозі, обдивилася навколо, навіть угору глянула. Дощик заусміхався, замахав руками, намагаючись привернути до себе її увагу, але красуня гордо відвернулась і попрямувала в інший бік. Краплистик не зневірився, не знітився, він попросив сестру Блискавицю та брата Громика влаштувати феєрверк для його симпатії і так радів рокітливій ілюмінації, що не зразу спостеріг, як Парасолька, сполохавшись, почала втікати. Мабуть, він перестарався і щось зробив не так. Дощик наздогнав красуню й вирішив лагідно поговорити з нею. Маленькі легкі крапелинки перетворились на азбуку кохання. Парасолька здивовано підняла голову, але нічого не відповіла, а лише змінила форму, обернувшись раптом у звичайну гілку. Водолийко так розгубився, що на якусь мить навіть забув про свої обов’язки. Він був розчарований. Говорила ж колись мама Злива: «Не ганяйся за яскравим та блискучим, бо воно може виявитися несправжнім, порожнім і бездушним». Відчуваючи власну безпорадність, спантеличений Дощик побрів навпрошки через луги, садочки, городи та квітники, зрошуючи все навколо гіркими й водночас живильними краплями-сльозами.