Цікаве в періодиці (5-9 кл.)

Шевчук А. Про розвиток критичного мисленння : як опанувати одну з найважливіших навичок майбутнього / Альбіна Шевчук // Колосок. ­– 2021. – № 6. – С. 10-15.

Критичне мислення – це система суджень, яку використовують для аналізу отриманої інформації та формування аргументованих висновків. Критично мисляча людина здатна самостійно прийняти рішення, спираючись на різні джерела та власні цінності, нею важко маніпулювати, вона вміє довести свою думку, бачить головне в хаосі, а хаос в деталях. Таку людину в найближчому майбутньому не зможе витіснити штучний інтелект.

Хочете дізнатися, як здобути навички критичного мислення та навіщо вони потрібні? Тоді ця стаття саме для вас.

Назаренко Л. Відходи в доходи, або Вчимося в Японії та Швеції / Лілія Назаренко // Колосок. ­– 2021. – № 6. – С. 38-41.

Кожна людина в середньому викидає близько 300 кг відходів життєдіяльності на рік. Але мало хто знає, що ці відходи будуть розкладатися в ґрунті близько 500 років. Утилізація сміття, його переробка й сортування можуть бути чимось більшим, ніж просто викинутою обгорткою в смітник та вивезенням на звалище. Відходи можна перетворити на доходи. Так, як це роблять країни, що досягли значних успіхів у вирішенні цього питання.

Більше інформації про системи утилізації відходів у Японії та Швеції дізнавайтесь зі статті.

Кондратенко І. Україна – єдина держава Європи, де можна побачити степи. Куди і як їхати цього літа? / Ірина Кондратенко // Юний натураліст. – 2021. – № 5. – С. 1.

Коли мова заходить про південь України, ми зазвичай, уявляємо море, пляжі, набережні Одеси та Миколаєва. Але ж ця частина нашої країни – не тільки море, а й неймовірної краси каньйони, заповідники, урочища та степи.

Чому степи важливі для людства? Чим цікавий острів Джарилгач? Чому сірники можуть стати в пригоді при укусі каракурта? Відповіді на ці та інші запитання ви знайдете, прочитавши статтю.

Святкуймо та смакуймо ювілей разом! // Колосок. ­– 2021. – № 6. – С. 42-47.

Рішенням 40-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було включено до календаря пам’ятних дат на 2020–2021 роки відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки. Міністерство культури та інформаційної політики України та Міністерство освіти і науки України впроваджують низку заходів, що стануть нагодою відкрити Ларису Косач-Квітку як багатогранну особистість і зруйнувати багато радянських стереотипів. Познайомитись із гастрономічними вподобаннями класика української літератури вам допоможе стаття.

Левкова А. Слова-мігранти / Анастасія Левкова // Однокласник. – 2021. – № 5. – С. 30-31.

Ви, мабуть, чули терміни «запозичені слова» і «питомі слова». Дослідники вважають, що в українській мові 85 відсотків питомих слів, а решта – запозичені. Питомі – це успадковані від мов-предків (праслов’янської, східнослов’янської), а також ті, що утворилися вже суто в нашій українській мові. Деякі відомі особистості виступали й виступають за вживання тільки української лексики. Наприклад, музичний критик Юрко Зелений навіть склав словничок рідних слів на заміну запозиченим. Офіс у нього став осідком, дизайнерська фірма – оздобнею, інтернет – усемережжям, спонсор – коштодавцем. Більше про мовні цікавинки читайте в цій статті.