Цікаве в періодиці (5-9 кл.)

Хілик Н. Коштовність з Тибету / Ніна Хілик ; Олександр Хілик // ЗооДруг. – 2021. – № 5-6. – С. 38-41.

Тібетський мастиф – справжній діамант серед азійських порід собак. Існує гіпотеза, що він є прямим нащадком прасобаки виду «канісфаміліаріс», який з’явився на нашій планеті близько 5 тисяч років тому.

У наш час існує багато типів тибетських мастифів, які різняться розміром, довжиною й кольором шерсті. Читайте статтю та дізнавайтеся більше про цю породу собак.

Мензатюк З. Зірка Мензатюк : «Усі мої книжки – про любов» / Зірка Мензатюк ; розмовляла Анна Полегенько // Однокласник. – 2021. – № 6. – С. 8-9.

Зірка Мензатюк – авторка великої кількості книжок, зокрема «Як я руйнувала імперію», «Таємниця козацької шаблі», «Дике літо в Криму», «Ангел Золоте волосся». Письменниця не перестає дивувати українських читачів захопливими творами, сповненими пригод і сміливих вчинків головних героїв.

У цій статті вона ділиться таємницями своєї магії та розповідає про творчі плани.

Художник – це кропітка праця / розмовляла Наталія Степанчук ; фото з архіву Кості Лавра // Однокласник. – 2021. – № 6. – С. 26-27.

Кость Лавро – один із найяскравіших і найколоритніших українських художників. Він створив свій неповторний, яскравий і, водночас, глибоко національний стиль. Його малюнки можна побачити в книжках, журналах і навіть на поштових марках. Він – головний художник видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», в якому вийшли проілюстровані ним такі книги: «Ніч перед Різдвом», «Улюблені вірші», «100 Казок», «Різдвяна Рукавичка», «Українська абетка», «Козак Петро Мамарига», «Пан Коцький». Тривалий час художник працював із французьким дитячим журналом «Pommtd’Api», а книжки з його ілюстраціями видають у Європі та США. Як і чому Кость Лавро став художником і чим він пишається найбільше, читайте в статті.

Хілько М. Замок Любарта. Символ величі Волині / Максим Хілько // Юннат. – 2021. – № 5. – С. 5.

Замок Любарта в Луцьку є одним із символів Волині. Незважаючи на те, що його історію прийнято вести від 1340 року, своє існування він почав набагато раніше. На місці великого дерев’яного укріпленого поселення, збудованого в ХІ-ХІІ століттях, син литовського князя Гедиміна – Любарт розпочав зводити новий кам’яний замок, який зараз називають його іменем. Продовжили ж добудовувати фортецю князь Вітовт, що прийшов на зміну Любарту та зробив Луцьк південною столицею Великого Князівства Литовського, а також його брат Свидригайло. Татари й поляки намагалися захопити Луцьк, але замок був здатний витримати ще й не такі облоги. Замок має неправильну трикутну форму і складається з трьох веж, з’єднаних між собою фортечною стіною: Владича, Стирова і Виїзна вежі. Більше цікавої інформації про замок Любарта знайдете в статті.

Конопленко І. 3-D біопринтинг – теперішнє чи майбутнє? / Ірина Конопленко // Колосок. – 2021. – № 6. – С. 2-9.

Наше сьогодення неможливо уявити без комп’ютера, смартфона та Інтернету. Це атрибути сучасності, які давно вже стали звичними в нашому житті. Чи могли уявити собі наші пращури, що можна буде миттєво надсилати листи та оплачувати покупки без готівки, що з’являться екскурсії в космос та принтери, які друкуватимуть деталі, продукти та навіть органи? Навряд чи... А це вже зовсім не майбутнє, а теперішнє та сучасне. Завдяки розвитку біоінженерії та хімії людство вже сьогодні має значні здобутки в галузі 3-D біопринтинг­у.

Запропонована стаття – для тих, кому цікаво більше дізнатися про історію його появи, розвиток 3-D друку та технологію вирощування органів.