Цікаве в періодиці (1-4 кл.)

Серебреннікова Т. Олена Пчілка / Тетяна Серебреннікова // Малятко. – 2019. – № 7. – С. 14-15.

У кожної дитини є мама. І всіх відомих та знаних людей також народила й виховала мама. Так, наприклад, мамою видатної української письменниці Лесі Українки була Ольга Петрівна Косач, відома як дитяча письменниця Олена Пчілка. Ольга Петрівна ростила п’ятьох дітей, вчила їх поважати й цінувати свою мову, культуру, вишивати народні вызерункии. Також вона знаходила час і для громадських справ. Для дітей видавала журнал «Молода Україна», любила й збирала народні пісні, казки, приказки, а також зразки народного декоративно-ужиткового мистецтва. Прочитавши цю статтю, ви ознайомитеся з віршами із фольклорних записів, зразками народного орнаменту, зібраними й збереженими Оленою Пчілкою.

Багряна А. Відомі імена : Федір Вовк / Анна Багряна ; худож. Юлія Петренко // Крилаті. – 2019. – № 4. – С. 8.

Ця стаття – про відомого українського антрополога, етнографа, археолога та літературознавця Федора Вовка. Він народився на Полтавщині. Федір змалку цікавився життям односельчан, їхнім побутом, піснями, казками. В Одеському та Київському університетах вивчав хімію, ботаніку, зоологію, анатомію, антропологію, цікавився українським національно-визвольним рухом. Написав багато книг, у яких довів, що українці – окремий слов’янський народ. Читайте і більше дізнавайтеся про Федора Вовка та його діяльність.

Має мову птах і звір, як не віриш – перевір! // Барвінок. – 2019. – № 6. – С. 16-17.

Уявіть мавпу, в якої замість носа, аж до підборіддя, звисає 10-сантиметровий огірок. Смішно? Однак для носанів – мавп кахау з острова Калімантан – це предмет гордощів. З його допомогою вони навіть вирішують суперечки між собою. Сідають один навпроти одного, носом до носа, і кричать, роздуваючи носи, доти, аж поки хтось один перекричить іншого. Перемагає власник більшого носа, зазвичай, старший за віком самець.

Не менш цікаві історії із життя лемурів, комах, що співають, а також дроздів читайте в статті.

Задзеркалля // Куля. – 2019. – № 6. – С. 6-7.

Кожного дня ми зазираємо в дзеркало і навіть уявити не можемо, що колись дзеркал взагалі не було. Сьогодні ж вони – повсюди: звичайні – вдома, в магазинах одягу; опуклі – на кермі велосипеда, мотоцикла, в кабіні водія; невидимі – в фотоапаратах, у перископах на підводних човнах. А в парках розваг є ще й чудовий атракціон, який полюбляють і діти, і дорослі, – «кімната сміху», де в викривлених і вигнутих під різними кутами дзеркалах можна побачити себе то високим, то низьким, то худим, то товстим.

Ще більше інформації про дзеркала та про те, які фокуси можна зробити з ними, знайдете на сторінках журналу «Куля».

До «птичої вишні» – кроком руш! // Барвінок. – 2019. – № 6. – С. 12-13.

Дослідники вважають, що не черешня виникла з вишні, а навпаки. Це дерево дуже давнє й було відоме людям ще понад 10 тисяч років. Батьківщина черешні – Малайський півострів. Саме там її виявив один із римських полководців на початку 600-х років до нашої ери і привіз у Європу. Коли настає сезон черешні, слід ласувати нею щодня. Ягоди практично не мають протипоказань, натомість насичують організм корисними речовинами, які допомагають боротися з багатьма хворобами. Також виводять з організму холестерин, шкідливі й токсичні речовини.

Як правильно обирати, їсти та зберігати черешні? Відповіді на ці питання, а також рецепт пирога з черешнями знайдете в статті.