Цікаве в періодиці (1-4 кл.)

Не хочу твого подарунка! // Куля. – 2019. – № 8. – С. 18- 19.

Робити подарунки – дуже давня традиція. Так, у різні століття було прийнято вручати різні презенти – коштовності, хутра, картини, навіть цілі королівства. Але незмінним залишалося одне: подарунок символізував повагу, симпатію, любов до того, кого обдаровували. Крім того, головною особливістю дарунка часто є не його матеріальна цінність, а та важливість і сенс, які вкладає в нього дарувальник.

У статті знайдете універсальні поради, які стануть у пригоді під час вибору подарунків.

Винник Т. Панголіни – єдині ссавці, покриті лускою / Тетяна Винник ; мал. Катерини Міщук // Крилаті. – 2019. – № 4. – С. 18-19.

В Африці та Південно-Східній Азії живуть дуже незвичайні тварини – панголіни. Вони чимось схожі на динозаврів. 5-10 млн років тому панголіни були дуже поширені на нашій планеті. Після льодовикового періоду більшість їх видів вимерло, і зараз їх залишилося не так вже й багато. Вони вміють плавати, а в разі необхідності – пересуватися на задніх лапах і лазити по деревах. З початком сутінків звірі залишають свої схованки й виходять на пошуки улюблених термітів і мурах. Місцеві жителі виловлюють їх через м’ясо, що за смаком нагадує свинину, а браконьєри полюють за шкірою й лусочками тварин, що мають лікувальні властивості. Які ще секрети приховують панголіни, дізнавайтеся зі статті.

Зубаті-язикаті // Куля. – 2019. – № 7. – С. 6-7.

Зуби потрібні, щоб жувати їжу, хіба ні? Тільки ось харч у різних тварин – різний, як і спосіб добування їжі. Тому зуби, що виконують різні функції, і розвиваються по-різному. У хижаків виростають потужні ікла, у гризунів, таких як миша чи ховрах, – різці й корінні зуби. А в слонів і гіпопотамів – велетенські різці (бивні), що служать їм і для захисту. Велике значення для тварин має також язик. Жирафа дістає ним листя на високих деревах. Її язик – 45 сантиметрів завдовжки. А найдовший язик у блакитного кита – десь метрів зо три. Хочете дізнатися, навіщо звірам зуби і язики та яка користь від них, – тоді читайте цю статтю.

Гоп-гоп, гоп-па-пак! // Куля. – 2019. – № 7. – С. 12-13.

Кожен українець знає, що то за танець гопак, адже це один із наших національних символів. Виник гопак на Запорозькій Січі, і першими його виконавцями були козаки. На Січ жінкам було зась, тож це означало, що танцювали лише чоловіки. А щоб повигадувати всі оті «колінця», якими славиться гопак, і навчитися їх так майстерно викидати, козаки тільки те й мали б робити, що весь час вправлятися в танці. А воювати ж коли? Тож гопак був не просто забавою, а серйозним тренуванням у підготовці до бою. Цікаво? Більше – у цій статті.

Боги, яких ми не знаємо // Куля. – 2019. – № 7. – С. 14-15.

Чи знаєте ви, що ще до того, як до нас прийшло християнство, наші пращури-слов’яни мали власну віру? І віра ця зародилася аж 20 тисяч років тому! Ми називаємо її язичницькою, бо по-старому «язик» – це народ, рід. Тобто віра була родова. Яким же богам поклонялися українці в сиву-пресиву давнину, розповідається в статті.