Водогосподарське використання Дніпра
Історія розвитку людського суспільства завжди була тісно пов’язана з малими і великими річками. Річка напувала, годувала, допомагала освоювати нові землі, давала світло й тепло. Для України такою стратегічно-важливою річкою був і залишається Дніпро.
Водогосподарське використання Дніпра має довгу історію. Важливою подією стало будівництво Дніпрогесу – свого часу наймогутнішої гідроелектростанції в Європі. Її створення дозволило затопити дніпровські пороги та здійснювати судноплавство по всій протяжності річки в межах України. Враховуючи круті схили берегів цієї ділянки Дніпра, створення водосховища вдалося здійснити без значних затоплень. І понині, створене на початку 1930-х років, Дніпровське море залишається найбільш компактним за площею. Детальніше про історію будівництва та роботу Дніпровської ГЕС читайте ТУТ:
Дніпровська ГЕС у Запоріжжі
Гребля Дніпрогес вночі
У післявоєнні роки були побудовані Каховський, Кременчуцький, Київський і Канівський гідровузли, формування яких призвело до затоплення значних територій. Порівняно з найбільшими морями-водосховищами світу дніпровські водойми здаються ліліпутами, але користь від них чимала. На гідроелектростанціях каскаду, що є основним регулятором потужності в енергосистемі країни, щорічно виробляється 9-11 млрд. кВт-год електроенергії, що становить 5-7% від загального обсягу в усій Україні. Особливо зростає роль ГЕС у холодну пору року і темний час доби, коли збільшується споживання електроенергії.
Зручне місце розташування Дніпра та його величезний природний потенціал визначили активне водогосподарське використання річки, з яким пов’язано не менше половини підприємств країни. Крім того, головна річка країни є основним джерелом питної води для багатьох великих і малих міст України. Згідно статистичних даних, дніпровську воду споживає більшість населення країни, а це понад 1000 населених пунктів, з яких 50 – великі міста. На ній працює близько 10 тис. промислових підприємств України, вона зрошує майже 1,5 млн. гектарів сільськогосподарських угідь.
На території України Дніпро також є основною водотранспортною магістраллю. Зараз річка є судноплавною впродовж 1990 км, на неї припадає половина всіх річкових шляхів країни і основна частина (близько 60 %) річкових перевезень вантажів. Всі водосховища на Дніпрі обладнані великими шлюзами, що дозволяє суднам мати доступ до порту Києва.
З кожним роком зростає популярність туристичних круїзів Дніпром. Особливо влітку, коли спекотними днями хочеться прохолоди й тиші, чимало суден здійснює прогулянки з пасажирами вздовж берегів Дніпра.
Екологічні проблеми річки
Якщо колись М. Гоголь із захватом вигукував: «Дивовижний Дніпро в будь-яку погоду!», – то тепер, не заперечуючи величі улюбленої річки, ми з жалем і смутком часто вимовляємо: «Каламутний Дніпро в будь-яку погоду!».
Дніпро протікає через освоєні та густо заселені райони. На березі Дніпра лежить багато великих міст України – столиця держави Київ, Черкаси, Кременчук, Кам’янське, Дніпро, Запоріжжя, Нікополь, Херсон. Це спричиняє забруднення дніпрових вод відходами виробництва й комунального господарства, що призводить до «цвітіння» води. Спорудження водосховищ призвело до підняття рівня ґрунтових вод, а це спричиняє заболочення прибережних земель, підтоплення населених пунктів, руйнування берегів, а нерідко й вимирання великої кількості риби.
«Цвітіння» води в Дніпрі
Дохла риба в Дніпрі
Величезної шкоди Дніпру завдала й екологічна катастрофа сторіччя – аварія на Чорнобильській АЕС, внаслідок якої річка була забруднена радіонуклідами.
Багато років люди вивчали крутий норов річки і змушували її служити собі, забувши про її основне призначення – дарувати людям радість первозданної чистоти й живої природи. Головне завдання сьогодення – допомогти річці відродитися в її колишній красі.
Для забезпечення раціонального використання ресурсів річки та поліпшення її екологічного стану здійснюється ряд заходів та навіть прийнята комплексна програма «Дніпро». Вона передбачає зменшення масштабів антропогенного впливу на Дніпро, а саме: поліпшення стану старих і будівництво нових водоочисних споруд, створення заповідників, водоохоронних зон та смуг вздовж берегів Дніпра та його водосховищ. На промислових підприємствах впроваджується система замкнутого циклу водоспоживання. Також створюється система екологічного моніторингу з використанням математичного моделювання основних процесів у басейні Дніпра.