У середмісті та на околицях Золотоноші знайдено кам’яні знаряддя праці доби бронзи, могильник зарубинецької культури та поселення черняхівських культур, а також городище періоду Київської Русі.
Перша писемна згадка про Золотоношу припадає на 1576 р., хоча, судячи із форми та змісту топоніма, ймовірно, що цей населений пункт існував ще в часи Київської Русі. У своїй духівниці (заповіті), складеній того року, волинський воєвода князь Богуш Корецький згадує «Золотону, яку звуть Глинщина, у воєводстві Київському розташовану».
Більше про Богуша Корецького можна прочитати ТУТ:
У цьому документі колишнім власником осади названо князя Богдана Глинського.
Про Богдана Глинського можна почитати ТУТ:
Підтвердженням того, що осада й річка з назвою «Золотоноша» існували ще за часів Київської Русі, є те, що за формою, і за змістом – це типовий топонім великокнязівської доби. Розташована на майже неприступному острові поряд з давнім торговельним шляхом – Царгородською дорогою, осада мала зручне оборонне і вигідне географічне положення, що сприяло її швидкому розвиткові.
Уже в 1616 р. Золотоноша згадується як місто, а на карті французького інженера Боплана (40-і рр. XVII ст.) – як укріплене місто.
Більше інформації про Боплана можна знайти ТУТ:
1647 р. тут налічувалося 273 господарства, або приблизно 1700 осіб населення. З 1625 р. створено Золотоніську козацьку сотню у складі Черкаського полку, 1627 р. – ремісниче братство, яке проіснувало 225 років.
В XVIІ-XVIІІ ст. Золотоноша була сотенним укріпленим містом, яке постійно «варилося» в котлі військових сутичок та війн. Золотоніська делегація, очолювана сотником Остапом Зайцем, брала участь у Переяславській раді. 1666 р. Золотоноша – центр Переяславського повстання. Маючи фортецю (на території нинішньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3) й оточена зусюдибіч водою, Золотоноша вважалася неприступною. Військам не вдалося здобути її.
У зв’язку з ліквідацією козацького устрою в Україні, 1781 року Золотоноша, до того містечко, стала містом, центром повіту Київського намісництва, 1796 р. – Малоросійської, а з 1802 р. – Полтавської губернії. Козаки й селяни Золотоноші билися з французькими загарбниками під час Вітчизняної війни 1812 р. З 1783 до 1786 р. в Золотоноші жив майбутній герой Вітчизняної війни 1812 р. – командир славетної 27-ї піхотної дивізії, генерал-лейтенант Дмитро Неверовський.
Дмитро Неверовський