ІВАН ЇЖАКЕВИЧ
Майбутній митець народився у бідній багатодітній родині, яка мала 12 дітей. Жилося важко. Дитинство Івана Їжакевича багато чим схоже на дитинство Тараса Шевченка: як і малий Тарас, він з малих літ пішов у найми - пас чужих овець. Батьки не мали змоги дати своїм дітям навіть початкової освіти. Але Іванка, який з дитинства любив малювати, надихав приклад Тараса Шевченка, котрий вибився з кріпаків у академіки. Іван самотужки навчився читати й писати.
Ще з дитинства І. Іжакевич знав назви мало не всіх ікон - мати навчила, показуючи образи вдома, у сусідів, у церкві. Любив він спостерігати також, як мати й бабуся чепурили вибілені стіни хати до свят: наносили на них печатки - відбитки квітів, вирізаних з картоплин. Їх умочали в розведену руду та жовту глину, фіолетовий буряковий сік, синьку. Хлопець задивлявся на народні вишивки, різьблені мисники, розмальовані скрині, хатні лави, віконниці. Тож і сам почав малювати.
А згодом Іван Їжакевич поїхав до Києва, щоб вивчитися на художника. Дядько допоміг йому влаштуватися на навчання до іконописної школи. І коли через рік мати приїхала до Києва провідати Івана -була вражена: син уже сам намалював кілька ікон. Невдовзі він почав отримувати замовлення, здобув перший заробіток.
А далі було навчання у рисувальній школі під керівництвом художника Миколи Мурашка. Це був час, коли Іван Їжакевич працював з найталановитішими митцями пензля, брав участь у відновленні фресок Кирилівської церкви у Києві, в розписах церков. І вже маючи неабиякий мистецький здобуток, у 1884 р., вступив до Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі.
Хоча грошова скрута не дозволила талановитому юнакові закінчити академію, І. Їжакевич уже незабаром прославився як художник-ілюстратор популярних журналів. І саме журнальна ілюстрація стала його основною професією.