Письменники Черкащини – дітям (1-4 кл.)

Україна

Знаєш ти,

Що таке Україна?

Україна – це гай солов'їний,
Це твоя у садочку хата,
На пісні і казки багата.
Україна – це тато й ненька,
Це безсмертне слово Шевченка,

Це божественно рідна мова,
Сонцесяйна і веселкова.
Україна – це волі голос,
Синє небо і спілий колос.

До рідної мови

Верни до мене, материнська мово
З далекого черкаського села,
Де чорнобривці квітнуть чорноброво
І стежечка на Тікич повела!

Нехай у серці заструмує слово,
Те, від якого мамине тепло.
Хай будить пам'ять пісня веселкова, –
Без неї нас на світі б не було!

Приходь до мене в радості і будні!
Молю, благаю в снах і наяву.
Верни! І проклени, коли забуду,
Чий син, з якого кореня живу!

Косять трави цвіркуни

Як прийдуть до мене сни,
Я не буду спати,
Бо не сплять –
цвір!-цвіркуни,
Косять біля хати.

Від зорі і до зорі
Косять трави, косять...
Ну й завзяті косарі!
Де ж кладуть покоси?

Чом нескошена трава
Сохне біля хати?
Може, й справді так бува,
Розпитаю в тата.

ПІСЛЯ ДОЩУ

Стоїть картопля мокра-мокра
У пелехатому плащі.
Сміється до капусти морква:
"От і діждалися дощів".

Метляє хвостиком петрушка
Аж за межу, де барбарис.
А він шепоче їй на вушко:
"Ще буде сонце.
Не журись!"

КОШЕНЯТКО

Спить на сонечку маленьке
Біля киці, біля неньки,
Як іде, не поспішає –
Лапка лапку доганяє:
– Няв-няв-няв!..

У ХАТІ СНІГ

– В нашій хаті вже зима! –
Хвалиться малий Хома. –
Подивіться: пада сніг
На дивани, на поріг...
Я розсипав сніг по хаті,
Що з млина привіз наш тато.

ЗАСТУДИВСЯ ЇЖАЧОК

То приляже на бочок,
То почне дрімати...
Застудився їжачок
А як лікувати?

Як узнати болячки:
Може, грип? Чи нежить?
Не пускають колючки
Хворого обстежить.

Невтямки

Де берези і дуби,
Й сосни заблукали,
Ната з мамою гриби
Весело шукали.
– Ти місця знаходь, як я, –
Вчить матуся Нату, –
Щоб грибів була сім’я,
На «дітей» багата.
Отоді не впорожні
Вернемось до хати…
Мамо, невтямки мені:
А гриби-холостяки
Треба теж шукати?!

Де молоко?

– Не корова, а коза…
Чи таке годиться? –
Вова з серцем проказав,
Глянувши в дійницю.
– Ти затям слова оці, –
Бабця на те Вові. –
Молоко на язиці
В кожної корови!
– Я й не знав! Оце-то клас!
В нашої теж Лиски?!
– От якби її ти пас.
Чи було б, як в кізки?

А скажіть-но...

Аж спітніла наша мама –
Всіх частує галушками:
І мене, і мого брата,
Двох сестер, бабуню, тата,
Трьох онуків, двох сусідів,
Свого й татового діда...
А скажіть-но: скількох мама
Частувала галушками?