background

Літературна подорож для учнів 1-4 класів

Можна подорожувати поїздом, автобусом, літаком. А можна – книгами, як от зараз. Ви познайомитеся з життям хлопчиків і дівчаток, ваших ровесників, в різні часи і в різні епохи. Про них йде мова у творах наших письменників-земляків Івана Виргана, Олексія Кобця, Михайла Слабошпицького, Володимира Рутківського, Марини Павленко, Оксани Лущевської.

01

Івана Вирган

02

Олексій Кобець

03

Михайло Слабошпицький

04

Володимир Рутківський

05

Марина Павленко

06

Оксана Лущевська

В одних героїв книг життя було тяжким і голодним, в інших – яскравим і веселим. Але ми маємо про це знати. Сподіваємося, що ці книги навчать вас бути добрими, вміти співчувати, долати труднощі, допомагати один одному.

Цікавої вам подорожі і натхненного читання! Отож, вирушаймо!

Мало знайдеться не тільки в історії України, а й світу, таких жахливих трагедій як голодомор 1932-1933 рр. Україна тоді зібрала непоганий урожай, але він майже весь пішов на виконання хлібозаготівельного плану.

07 08

Над селянами нависла загроза голоду. У них забирали все. Харчів не вистачало, і люди вимирали сім'ями, селами. Домашніх тварин в селі не було. Все було з'їдене: їли живе й неживе, варили шкіряне взуття, тирсу й полову. На полях після того, як розтанув сніг, виловлювали ховрашків, кротів, мишей та інших гризунів – все з'їдали. Вживали в їжу кульбабу, реп'яхи, проліски, липу, акацію, щавель, кропиву. Саме про ті страшні події розповідається в оповіданні Олекси Кобця , який сам пережив ці страшні часи.

Про його життя та творчість читайте ТУТ.

09

Посиніла мати з неживими очима відправляє свого маленького сина Михася провідати батька – «ворога народу», який сидить у тюрмі, бо не виконав хлібоздачі. Тяжка дорога поміж зеленим житом… Важким є вузлик для тата з чистим одягом та пиріжком з лободи і натовченої соснової кори. Скінчилося поле. Спереду – гола царина, містечко. На узбіччі – самотня береза. А під нею щось чорніє, хтось сидить. Придивився Михась, а то сусідська дівчинка Марійка.

«Чого це ти тут? А де ваші мати?» – запитав Михась.

10

Дівчинка розповіла, що її мама померла, а вона сама йде в місто просити їсти. Михась згадав мамині слова «Проси – не проси, ніхто не дасть, бо сам не має, а ті, що мають, і в тебе відіймуть» і віддав їй пиріжок.

Не доніс Михась батькові їжі і в село теж не повернувся, бо що він скаже матері, а численна армія українських безпритульних дітей у 30-і роки поповнилася ще на одного хлопчика – Михася.

11

Твори Олекси Кобця для дітей:

Кобець О. [Вірші для дітей] / О. Кобець // Гілочка : письменники Черкащини – дітям. – Черкаси, 2002. – С. 128-133.

Кобець О. Великий злочин маленького Михася : [оповідання] / О. Кобець // Криничка : антол. творів письменників Черкащини для дітей та юнацтва : в 2 т. Т. 1. – Черкаси, 2009. – С. 52-61.

Що читати про життя та творчість Олекси Кобця

Олекса Кобець : (Олексій Петрович Варавва) // Криничка : антол. творів письм. Черкащини для дітей та юнацтва : в 2 т. Т. 1 / авт.-упоряд. В. Коваленко. – Черкаси, 2009. – С. 51-61.