Книжка Івана Виргана «Даринка з братиком» – про долю дітей, які мимоволі стали учасниками подій німецько-радянської війни.
Про життя та творчість Івана Виргана можна прочитати ТУТ.
Даринка, сільська дівчинка, залишилася з малим братиком одна. Батько пішов у партизани, хату спалили нацисти, а маму розстріляли. І живе тепер Даринка з братиком у землянці аж на краю села. На її дитячі плечі ураз лягла відповідальність за братика-немовля Лаврика, за господарство нехитре – козу Лиску, півня і «зелене поле грядки», на якому мати «встигли тільки ж понасаджувати всього...». Отож, усе те вимагало, щоб йому «дати остаточний лад». Та ще боялася фашистів, які могли просто так взяти і розстріляти людину.
«Прокинеться Даринка, скоро-но втретє проспіває півник, умиється, здоїть Лиску, припне її на узбочі до пакола, процідить молоко, нарве на грядках сього-того їстівного, покришить у горщик, розтопить у кабиці, поставить варитись, а тут прокинеться Лаврик, умиє його, напоїть молоком, а борщ уже кипить та збігає, – хтозна, до чого їй перше й хапатися! А принести води, замести землянку, попрати, полатати – і незчується Даринка, як той і день великий літній змигнеться....».
Страшні умови життя, боязнь за життя братика спонукають дівчинкуйти в партизанський загін до батька. Даринка згадуємаршрут, який самій довелося записувати від старої вчительки для мами, коли та збиралася провідати в лісах батька.
І хоча той папірець згорів, та в пам'яті зосталося: Лящівка, Велика Бурімка, Оржиця. А далі – Лубни, Лохвиця, Ромен. За Ромном Сула хай зостається по праворуч, а йти просто на Путивль. А там десь уже й Полісся.
Але, щоб не збитися зі шляху до батька, Даринка відновлює в пам’яті й «небесний» маршрут – «на Північну Зірку»: «... Як удень іти, то щоб сонце на правій руці сходило, а на лівій –заходило. А коли вночі –то так, як іде Чумацький Шлях, так і людині йти...І, оглядаючись на місяць, можна йти. Так само, як і на сонце... »
Запрягла в легенький візочок кізку Лиску, бо треба ж було чимось братика Лаврика годувати. Попрощалася в садку з мамою в головах її могилки – в надії повернутися разом із батьком: «... поставимо нову хату й знову будемо жити коло вас…» і пішла…
Згублений дорогою півник, вкрадена спекулянткою коза, розчавлений танком возик – все це не зломило дівчинку, навпаки, загартувало в ній сміливість, витривалість.
Страшнюча гроза була останнім випробуванням для маленьких мандрівників.
Як ви гадаєте, знайшли вони свого тата?
Читайте і дізнавайтеся. А ще складіть пазл за цим посиланням http://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=0cb7a9ffbed7.
Твори Івана Виргана для дітей
Вирган І. О. Вибране / І. О. Вирган ; упоряд. Н. Вергун, В. Коваленко ; передм. В. П’янов ; післямова В. Коваленко. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2008. – 296 с.
Вирган І. О. Даринка з братиком : оповідання / І. Вирган ; упоряд., авт. ст. В. Коваленко ; худож. Л. Скалько. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2009. – 28 с. : іл.
Що читати про життя та творчість Івана Виргана
Вирган Іван Оникійович : ( 01.06.1908-12.01.1975 ) // Волинець Л. М. Письменники Черкащини : біобібліогр. покажч. / Л. М. Волинець, М. Ф. Пономаренко, М. І. Пшеничний. – Черкаси, 1990. – С. 16-17.
Іван Вирган // Криничка : антол. творів письменників Черкащини для дітей та юнацтва : в 2 т. Т. 1 / авт.-упоряд. В. Коваленко. – Черкаси, 2009. – С. 149-156.
Слово про Івана Виргана : ст., спогади / упоряд. Н. І. Вергун, В. М. Коваленко. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2008. –171 с. : іл.