«Тарас Бульба»
Ідея написання «Тараса Бульби» з’явилася в Миколи Гоголя приблизно в 1830-х роках. Відомо, що над текстом письменник працював близько 10 років, але остаточної правки повість так і не отримала. У 1835 році в збірнику «Миргород» був опублікований авторський рукопис, але вже в 1842 році виходить інша редакція твору. Варто зауважити, що Гоголь був не дуже задоволений надрукованим варіантом, не вважаючи внесені правки остаточними. Серед значних змін можна помітити збільшення обсягу повісті: до попередніх дев’яти глав було додано ще три. Критики відзначають, що в новій версії герої стали більш фактурними, додалися яскраві описи батальних сцен, з’явилися нові подробиці з життя на Січі. Автор вичитував кожне слово, прагнучи знайти те поєднання, яке найбільш повно розкриває не тільки його письменницький талант і характери героїв, а й своєрідність української свідомості.
Історія створення «Тараса Бульби» по-справжньому цікава. Загалом Микола Гоголь переписував твір близько восьми разів. Він дуже відповідально підійшов до завдання: відомо, що автор через газети звертався до читачів із проханням передати йому раніше неопубліковані відомості про маловідомі факти історії України, рукописи з особистих архівів, спогади та інші матеріали. Крім цього, серед джерел можна назвати «Опис України» під редакцією Г. де Боплана, «Історію про козаків запорозьких» А. Мишецького і українські літописи Самовидця, С. Величка, Г. Грабянки. Сухі факти історії не могли повністю задовольнити письменника, який прагнув відобразити у творі минулу епоху поетично та емоційно. Микола Васильович Гоголь дуже цінував народну творчість. Тому стрижнем фону повісті – її національного колориту – стали саме українські пісні та народні думи. Завдяки їм були навіть створені характери героїв: наприклад, образ Андрія схожий з образом Сави Чалого з однойменної думи. Окремі деталі побуту, матеріали для розвитку сюжету Гоголь також почерпнув із фольклору. Вплив фольклору помітно в усій структурі тексту, багатого образними виразами та риторичними фігурами, які зробили його мову художньою та ліричною.
Ілюстрації до повісті «Тарас Бульба»
До речі, мало хто знає, що в гоголівського полковника Тараса Бульби був свій цілком реальний прототип із прізвищем, що цікаво, Гоголь. Більше того, козак Остап Гоголь навіть доводився Миколі Васильовичу далеким предком, тому можна говорити про те, що письменник під час написання надихався історією власного роду.
М. Гоголь не випадково звертається до історії. Будучи освіченою людиною, він розумів, наскільки важливим для конкретної людини й народу є минуле. Однак не варто розцінювати «Тараса Бульбу» як суто історичну повість. У текст твору органічно вплітаються фантастика, гіпербола та ідеалізація образів. Зміст повісті «Тарас Бульба» відзначається складністю й протиріччями, але це анітрохи не применшує художньої цінності твору.
За мотивами повісті в різні роки та в різних країнах було знято багато фільмів. Однією з найвідоміших екранізацій «Тараса Бульби» М. Гоголя є однойменний фільм, знятий Володимиром Бортко, прем’єра якого відбулась у 2009 році. Головна роль у фільмі дісталась Богдану Ступці.
Кадри з фільму «Тарас Бульба» (2009)