Микола Гоголь, який добре знав традиції українського народу, дуже детально описує святкування Різдва. Здавна це свято супроводжувалося різними народними обрядами, такими як ворожіння та колядування. Люди вірили: якщо в цей вечір загадати бажання, то воно неодмінно збудеться. У кожній сім’ї накривали святковий стіл, де незамінним атрибутом була кутя – знак багатого врожаю, а також риба, борщ, вареники, всілякі пироги, «варенуха, настояна на шафрані, і багато всякого їстівного».
Ще до настання ранку все село збиралося в церкві: тут і літні жінки «в білих суконних свитках», і шляхтянки «в зелених і жовтих кофтах, а інші навіть у синіх кунтушах», і дівчата, «у яких на головах була ціла лавка стрічок, а на шиї – намист, хрестів і дукатів», а попереду всіх – дворяни й прості мужики з вусами й чубами, «в кобеняках, з-під яких виглядала біла, а в інших – і синя свита». І на обличчях у всіх – відчуття свята.
Вся повість наповнена радісною, світлою атмосферою свята. Великий майстер слова М. Гоголь так яскраво зобразив різдвяні звичаї народу, що, читаючи його твір, ми самі наче стаємо учасниками свята. Повість «Ніч перед Різдвом» дає змогу краще пізнати народні традиції та весь уклад життя українського селянства.
На основі повісті «Ніч перед Різдвом» виникло чимало відомих нині творів інших видів мистецтва. Так, у другій половині ХІХ століття за мотивами повісті створили опери видатні російські композитори П. Чайковський та М. Римський-Корсаков.
Опера П. Чайковського спочатку називалася «Коваль Вакула». Однак згодом автор доопрацював її і представив публіці під назвою «Черевички» (1885). Композитор використав у своєму творі широку палітру української народної музики – від неквапливої думи до запального гопака. Український світ у опері розкрито через задушевно-ліричну й жартівливо-комічну музичні теми, суголосні властивостям національної душі в гоголівській повісті. «Черевички» називають найсвітлішою оперою П. Чайковського.
Опера М. Римського-Корсакова «Ніч перед Різдвом» з’явилася через 10 років після появи «Черевичків». Її автора цікавили, передусім, фантастичні казкові елементи повісті. Важливе значення для композитора мали й змальовані М. Гоголем народні обряди, які, на його думку, зберігали живий і плідний зв’язок із язичницькими повір’ями давніх слов’ян. Відтворюючи язичницьке світобачення, М. Римський-Корсаков наголосив на спорідненості фантастики й дійсності, природи й людини.
Повісті М. Гоголя стали джерелом натхнення для відомого російського художника Іллі Рєпіна. Героїня картини І. Рєпіна «Вечорниці» дуже схожа на Оксану з повісті «Ніч перед Різдвом». Оксана й Вакула зображені на ілюстраціях М. Родіонова «Оксана і коваль Вакула», М. Лаптєва «Повернення Вакули». Свого часу О. Іоантис, А. Лєбєдєва, К. Лавро та інші художники-ілюстратори створили серію малюнків до повісті «Ніч перед Різдвом».
У 1951 році вийшов повнометражний мультиплікаційний фільм сестер Брумберг, один з найвідоміших фільмів 50-х років студії «Союзмультфільм» – «Ніч перед Різдвом». Переглянути мультфільм можна ТУТ.
Кадри з мультфільму
У 1961 році режисер Олександр Роу зняв кінофільм «Вечори на хуторі біля Диканьки», узявши за основу сюжет Гоголевої «Ночі перед Різдвом». Завдяки напрочуд вдалому акторському складу, спеціальним ефектам, гумору й точному відтворенню святкової атмосфери повісті ця стрічка зажила слави шедевра радянського кінематографа. У цьому фільмі режисер зміг передати духовне воскресіння Оксани, її шлях від самозакоханості до кохання. Подивитись кінофільм можна ТУТ.
Кадри з кінофільму
У 2001 році герої повісті М. Гоголя «Ніч перед Різдвом» ожили в телевізійній комедії-мюзиклі «Вечори на хуторі біля Диканьки». Переглянути мюзикл можна ТУТ.
А в 2004 році за мотивами повісті М. Гоголя «Сорочинський ярмарок» зняли ще один мюзикл з однойменною назвою, подивитись який можна ТУТ.