Теплим, камерним, майже родинним і надзвичайно душевним було відкриття в Черкаській обласній бібліотеці для дітей фотовиставки «Будяк рік по тому». Експозиція присвячена керівникові бібліотечного театрального гуртка «Задзеркалля», поетові, драматургові, режисерові й акторові Олександру Бондаренку, який із моменту повномасштабного вторгнення боронить Україну в лавах ЗСУ.
Насправді казати про те, що Олександр Володимирович б’ється за нашу свободу рік, – не зовсім правильно. У 2014 році він був на Майдані, де почав активно займатися волонтерською діяльністю. А у 2019 році зрозумів, що для нього недостатньо бути лише волонтером, і пішов захищати країну на Сході. Тож відлік у рік доволі відносний і стосується лише періоду від повномасштабного вторгнення. Цим символізм назви виставки не вичерпується. «Холодноярський будяк» – так Олександр Бондаренко позиціонує себе віддавна, у тому числі й на передовій. Візуальне виконання заголовку виставки обігрує також один із нових віршів поета – «Буду дякувати». Ця поезія поруч з іншими помітними віршами автора представлена на виставці.
Та основну частину експозиції складають усе-таки світлини. У лівій половині, оформленій на фоні кольорів державного стяга, можна побачити фотографії з Олександром Володимировичем, зроблені в мирний час, у різні моменти до 24 лютого 2022 року. Здебільшого вони ілюструють проєкти, які митець допомагав нашій бібліотеці втілити в життя. На цих світлинах чоловік постає в різних акторських образах і в ролі самого себе на мистецьких фестивалях чи в моменти викладання в театральному гуртку. Друга половина виставки, виконана на фоні маскувальної сітки, присвячена воєнній добі й містить фотографії Олександра Бондаренка з побратимами, волонтерами, у різних немирних декораціях.
Захід зібрав чимало творчих людей – рідних і друзів митця – і ще й тому став таким особливим. Для присутніх виступали внучаті племінники Олександра Бондаренка зі Сміли – юні Валерія та Андрій Луценки. Дівчинка зачитала вірш, а хлопець виконав кілька музичних композицій на гітарі. Також пісенний подарунок і теплі слова на адресу героя виставки пролунали від Юрія Романчі, Олександра Линника, Олександра Гавриленка. Вірші поета декламували бібліотекарі, а поряд із ними – колишні акторки театрального гуртка «Задзеркалля» Марія Кодь й Анастасія Ходак. Для охочих висловитися діяв принцип відкритого мікрофона. Свої почуття й побажання Олександрові висловила дружина Світлана й давня товаришка Ганна Чуприна – керівниця арт-студії «Глорія».
На жаль, сам Олександр Бондаренко на відкриття виставки приїхати не зміг через службу. Однак директор бібліотеки Лідія Ушакова зв’язалася з ним телефоном, і митець поспілкувався з присутніми через гучний зв’язок. Після телефонної розмови прозвучав запис пісні «Наші очі налилися кров’ю» у виконанні Олександра Володимировича.
Виставка наразі відкрита на другому поверсі Черкаської обласної бібліотеки для дітей. Впродовж деякого часу читачі ще зможуть переглянути представлені на ній світлини й вірші. Ми, як і всі друзі та члени родини Олександра Бондаренка, чекаємо на його повернення додому. Щиро сподіваємося, що це відбудеться вже скоро – із перемогою України.
