Весела костюмована вечірка з яскравим реквізитом і справжнім пригощанням пройшла в Черкаській обласній бібліотеці для дітей із нагоди Всеукраїнського дня бібліотек. Основою для неформальної зустрічі із читачами стала казкова дилогія Льюїса Керрола про Алісу. До речі, друга частина, «Аліса в Задзеркаллі» цьогоріч відзначає 150 років із часу написання. Цей факт, а ще дивовижні персонажі й багатий на вигадки сюжет першої книги надихнули бібліотечних працівників створити власну історію під назвою «Аліса в Бібліокраї» – кумедний динамічний захід для дітей і підлітків.
Вечірка проходила за вже знайомою зручною схемою: простір бібліотеки був поділений на 5 різнопланових локацій, час на яких для наших юних відвідувачів минав непомітно. Можливо, тому що на «Божевільному чаюванні» він узагалі стояв, адже його учасники – березневий заєць, соня й Божевільний Капелюшник колись посварилися зі справжнім Часом, який і примусив стрілки годинника зупинитися. Учасники літературного театру «Задзеркалля» на чолі з керівником – режисером Олександром Бондаренком – блискуче розіграли цю сцену в ролях перед захопленою малечею. А працівники відділу масової роботи та естетичного виховання, у салоні якого й відбувався майже класичний англійський файф-о-клок, оформили справжній чарівний сад і забезпечили солодке чаювання для всіх присутніх.
Для своєї подорожі Дивокраєм літературна Аліса пірнула в кролячу нірку й добряче наекспериментувалася з пиріжками та напоями, перш ніж набула співмірних із мешканцями того світу розмірів. У бібліотечній кролячій нірці в Кімнаті казок відділу обслуговування дітей дошкільного віку та учнів 1 – 4 класів дегустувати підозрілі трунки нашим гостям не довелося. Однак потрібно було математично вирахувати потрібний частунок, а ще мимохідь розв’язати деякі інтелектуальні завдання, щоб допомогти майже справжній Алісі. Волонтерка Ксенія Полторадня, яка на кілька годин перетворилася на казкову героїню, віддячила дітлахам спільною фотосесією на тематичній фотозоні. До слова, зробити світлину серед чарівних грибів, годинників і рослин упродовж вечірки там міг кожен охочий.
У Задзеркаллі нашу уяву б точно вразив чарівний сад із балакучими квітами. У реальності так багато красивих рослин одночасно ще треба пошукати, та й розмовляти вони не стануть. Хіба що зробити собі клумбу з паперу й силою фантазії вдихнути в неї життя. Саме це намагалися зробити відвідувачі тематичного майстер-класу у вестибюлі бібліотеки. Працівниці відразу кількох відділів навчали охочих власноруч робити симпатичні паперові квіти, здатні якщо й не вести діалог, то принаймні прикрасити оселі або просто робочий стіл.
На другому поверсі читальні розкинулося кілька казкових королівств, зведених зусиллями працівників відділу обслуговування учнів 5 – 9 класів. Першим на шляху учасників дійства поставав Палац Червоної Королеви. На щастя, голови всіх гостей грізної правительки лишилися на своїх місцях (на противагу своїм літературно-екранним копіям бібліотечна королева і її помічниця-герцогиня виявилися значно більш терплячими й вдячними). Але щоб минути колоритну локацію, читачам довелося-таки попрацювати. Зокрема, впізнати персонажів казки за цитатами, розмалювати білі троянди в королівському саду, звести картковий будиночок і знайти 12 зображень Чеширського кота. Хвостатий пустун, як йому й годиться, ховався в найнесподіваніших місцях, а один із його портретів містив ключ до Задзеркалля.
Усі події другої книги Льюїса Керрола про Алісу складалися в чудернацьку шахову партію. От і бібліотечне задзеркальне королівство виявилося відповідним. Чорна й Біла Королеви чекали на підданих, аби зіграти з ними на великій шахівниці. Відчути себе ігровими фігурами й, водночас, пересуватися лише завдяки власній кмітливості та логіці довелося кожному читачеві. Але всі учасники провели цю партію з гідністю.
