Піснями, хореографією, картинами, поезією, театралізаціями, присвяченими найромантичнішому танцю в історії людства, була сповнена зустріч у літературно-музичному салоні «Сміється вальс над модами століть». Яскравий багатожанровий захід, цікавий кільком поколінням читачів, організував відділ масової роботи та естетичного виховання Черкаської обласної бібліотеки для дітей. А втілити всі ідеї на сцені бібліотекарям допомогли численні учасники: учні 9-А, 9-Б, 11 класів Першої міської гімназії, 8 класів ЗОШ № 8, учениця 11 класу СПШ № 17, учні й викладачі Черкаської дитячої музичної школи № 2, а також композиторка, виконавиця пісень й інструментальних творів, педагог Наталія Саух.
Музичний і танцювальний жанр вальсу – справжній феномен. Щойно з’явившись наприкінці XVIII століття, він спровокував чимало скандалів у салонах і палацах Європи через тісний контакт партнерів, високий темп і «легковажні», на думку благопристойних громадян, рухи. Однак популярність танцю серед широки мас і талант композиторів, які бралися писати до нього мелодії, подолали всі перешкоди. Із часом вальс став загальним улюбленцем і в солідних оперних театрах, і в більш демократичних публічних мистецьких закладах. Історію його шляху до сердець слухачів і виконавців по всьому світу й оповідали юні ведучі бібліотечного заходу.
Його красу демонстрували майстерні виконавці-школярі в хореографічній композиції під музику з балету А. Хачатуряна «Маскарад». Гармонією звуків пропонували насолодитися учні музичної школи, співаючи, граючи п’єси на піаніно, акордеоні та саксофоні. Наталія Саух виконала одну з пісень, написану в цьому жанрі, під власний акомпанемент на фортепіано. Творчі школярі, що допомагали організовувати зустріч, розіграли для присутніх сцену із життя «короля вальсу» Йоганна Штрауса-сина, а ще зачитали чимало поезій про красу й багатство цього танцю. Дібрані до заходу слайди з витворами мистецтва підтвердили, що чимало художників і фотографів надихалися вальсом для створення своїх полотен. А відеоматеріали засвідчили, що цей жанр хореографії й музики насправді повсюдний – чого варті лише улюблені всіма кінострічки, що нерідко доповнювалися мелодіями в знаменитому ритмі ¾. Музика, що лунала в живому виконанні й у записі, переконливо довела однакову цінність найкращих зразків вальсу, написаних віденськими, польськими, російськими, англійськими, українськими композиторами різних епох.
Закріпити емоції й знання після завершення цієї мистецької зустрічі традиційно допомогли літературні твори, представлені на тематичній книжковій виставці.
