Коли ж розповідати про видатних нащадків козацьких родів, як не напередодні свята українського козацтва? Тим більше, що йдеться про славетного силача із с. Красенівки Чорнобаївського району, вірного принципам честі й патріотизму Івана Максимовича Піддубного, який і сам народився майже під Покрову – 8 жовтня 1871 року. Саме йому присвятили пізнавальну годину «Іван Піддубний – непереможний богатир» працівники відділу обслуговування дітей дошкільного віку та учнів 1 – 4 класів. Про його долю, рекорди й життєві випробування уважно слухали учні 3-Б та 2-А класів Першої міської гімназії.
Попри, без перебільшень, усесвітню славу, чемпіонські титули, що їх він виборював у Парижі, Санкт-Петербурзі, Нью-Йорку (раз навіть був визнаний найкрасивішим чоловіком – факт, що має кумедно-дивний вигляд на фоні численних перемог на ринзі й арені цирку), чималі багатства, зароблені багаторічною працею, долю Івана Піддубного можна назвати сумною, навіть трагічною. Його не раз обдурювали й обкрадали – антрепренери, агенти, перша дружина; пропонували «здати» бій, погрожуючи й обіцяючи фантастичні статки; позбавили родини, закатрупивши всіх, кого він любив, через тавро куркулів й подаровані ним же землі; арештовували, знущалися, вимагаючи видати зароблені скарби. Останні роки він узагалі прожив жебраком, ігнорований владою й позбавлений майна. Однак у найтяжчих обставинах він залишався вірним родинним принципам і шляхетній натурі. Завжди ретельно тренувався й загартовувався перед боями, не приймав хабарів і перемагав, попри обставини. Нарешті, завжди повертався до рідних країв, незалежно від того, до яких земель його занесли мандри, чим його вабили лишитися й що чекало вдома.
Саме на благородних вчинках і вражаючих досягненнях була побудована пізнавальна година: читачі чимало дізналися про Івана Пуддубного, а хтось й узагалі вперше відкрив для себе цю видатну особистість. Приклад того, що неймовірні спортсмени прославляли Україну з давніх-давен і власним досвідом доводили, що домагатися свого варто, незважаючи на жодні перешкоди.
