Із 45-річчям Черкаської обласної організації Національної спілки письменників України (НСПУ) привітали майстрів пера в нашій бібліотеці. Для цього талановитих місцевих авторів запросили поспілкуватися з учнями 3-А і 3-Б класів Першої міської гімназії в межах літературного вернісажу «До дітей – зі щирими словами». Напрочуд світлий і теплий святковий захід запам’ятався присутнім не лише ексклюзивними історіями від письменників, а й кількома художніми номерами, якими юні артисти-друзі бібліотеки прикрасили подію.
Організовувати захід взявся відділ обслуговування дітей дошкільного віку та учнів 1 – 4 класів. Тож не дивно, що розмова з митцями точилася, насамперед, навколо їхньої творчості для найменших читачів. Оголошувати гостей і художні «родзинки» було доручено не лише бібліотекарю, а й маленькій «зірочці» черкаської журналістики – Юлії Хомченко. Уважні глядачі ОДТРК «Рось» добре знають її авторську програму «Юлині історії», в центр сюжетів якої не раз потрапляла й наша книгозбірня.
Слухати гостей і для дітей, і для бібліотекарів було суцільним задоволенням. Першим до учасників свята звернувся голова Черкаської обласної організації НСПУ, прозаїк Володимир Тарасович Ткаченко. На питання ведучої й глядачів, як саме можна стати письменником, він відповів, що все залежить від божої благодаті. Якщо Творець подарував людині особливий погляд на світ, вона бачитиме навколишнє під іншим кутом. А от чи можна такому навчитися, письменник не впевнений. Володимир Тарасович поговорив із дітлахами на різні теми, розповів про свої творчі плани, останні напрацювання, свій робочий процес і натхнення. Але запам’ятався малюкам найбільше навіть не цим. Він дуже артистично прочитав свою прозову усмішку «Кролик», яка змусила слухачів вхопитися за боки від сміху. Не помилкою буде сказати, що чимало малюків упізнали в героєві твору себе і власні витівки.
Свідків зародження письменницької організації, на жаль, залишилося небагато. На щастя, краще пізнати особистість багатьох митців сьогодні можуть допомогти різноманітні технології. Наприклад, аудіозаписи, що їх талановиті люди встигли зробити за життя. Одне з таких відтворень – запис оповідання «Я хочу пити молоко вдома» у виконанні автора Майї Флорівни Фролової – діти прослухали на літературному вернісажі. Ця письменниця стояла біля витоків черкаського обласного осередку НСПУ і привчала юних талантів до слова, керуючи літературно-творчим гуртком «Пегасик» у нашій бібліотеці. Пік її популярності зараз минув, однак книги Майї Флорівни й досі лишаються актуальними та зрозумілими новим поколінням читачів.
Ще один митець, спілкуватися з яким можна сьогодні лише через його твори, – Григорій Павлович Білоус. Присутні швидко переконалися, що почуття гумору й знання дитячої філософії в цього письменника відмінне. Навіть попри те, що свої шедеври він писав роки тому. Деякі гуморески цього автора відтворив на сцені учень 6-Ф класу СПШ № 17. Прочитані в ролях, історії персонажів Білоуса заграли новими барвами й спровокували не один вибух щирого сміху в залі.
Старше покоління літераторів представляв прозаїк, поет і драматург Сергій Лукович Носань. Він зізнався читачам, що починав працювати саме як дитячий письменник. На підтвердження гість розповів кілька анекдотів із власного життя, що стали основою його перших творів – оповідання «Карахонька» про кумедного собачку та п’єси «Горобчик». На завершення свого виступу Сергій Лукович зачитав вірш «Родовід» зі своєї збірки «Казки для Кирилка». Твір відразу налаштував дітвору на серйозний патріотичний лад.
Утім, супитися малечі довелося недовго. Трохи розслабитися й навіть підтанцьовувати дозволила присутнім речитативна композиція учня 9 класу Черкаської гімназії № 9 ім. О.М. Луценка Олександра Литвинова. Автор і виконавець пісень у жанрі репу відразу припав дітям до душі, тож коли він з’явився на сцені вдруге, дещо пізніше, глядачі зустріли його оваціями. Обдарований Олександр став не єдиним співаком на цьому заході. У більш традиційній манері виконувала пісні учениця 5-Б класу СПШ № 17 Ірина Гладкій. Дівчинка представила до уваги учасників кілька відомих композицій «у тему» й під настрій.
Остаточно розвеселити публіку вдалося письменникові-гумористу Івану Івановичу Дубініну. Діти зустріли нового гостя дуже радо, як давнього знайомого. Це й не дивно, адже Іван Дубінін уже неодноразово зустрічався з нашими читачами, а його книжки користуються у відвідувачів бібліотеки стабільним попитом. Своєю невеличкою промовою літератор не розчарував прихильників. Він порівняв себе з улюбленцем малечі доктором Айболить (як і цей персонаж, Іван Іванович колись працював лікарем в Африці). Уривок яскравої біографії підсумували кілька смішних віршиків про дитячі пригоди, перше кохання в садочку, маленьких звірят та ін.
Наступні гості так чи інакше стикалися з діяльністю вже згаданого вище літературно-творчого гуртка «Пегасик». Ігор Леонідович Коваленко відвідував цю літературну школу ще за часів Майї Фролової. Сьогодні він знаний автор, лауреат Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» (2011) та Міжнародного конкурсу «Корнейчуковська премія» (2014). Та юних читачів не вразиш гучними титулами, на відміну від дійсно милої, легкої й доступної кожній дитині поезії про мишей і Місяць, про муху в пошуках ліків, про викупане порося й про те, як тварини їли гарбуза. Саме ці твори зачитав малечі Ігор Іванович, чим миттєво підкорив дитячі серця й завоював собі чимало шанувальників.
З не меншим ентузіазмом зустріли присутні й появу на сцені поетеси й перекладача Наталії Володимирівни Горішної, вона якийсь час вправно керувала «Пегасиком». Міцно захопити увагу дітвори майстрині пера допомогли інтерактивні жанри творчості – загадки, літературні ігри з римами тощо. Так, за допомогою віршів-запитань поетеса поспілкувалася з малюками про казки й професії. А ще навчила сприймати поезію під багатьма кутами, демонструючи, що красива мелодійна форма не повинна збивати з пантелику й перешкоджати розумінню змісту.
Завершувала зустріч письменників із читачами письменниця Ірина Швед (Зеленько). Вона теж мала задоволення навчати юних талантів у «Пегасику», а до того – переймати досвід у самої Майї Фролової. Ірина Вікторівна також розважала присутніх загадками. А ще прочитала кілька добрих і смішних віршиків про складнощі зі зборами до садочку та зелену ігуану. Посмішки малюків стали найкращим завершенням літературного вернісажу. У такому позитивному гуморі всі учасники заходу – і талановиті письменники, і зачаровані читачі – зробили колективне фото на згадку.
