Мільйони життів, загублених на полі бою, в окупованих селах, концтаборах, рабська праця остарбайтерів, ущент зруйновані міста… Говорячи про війну, важко втриматися від пафосу й уникнути спекуляцій. Та й свято її закінчення навряд чи викликає радість, хай навіть і «зі сльозами на очах». Радше, жах від нерозуміння, як людство могло допустити таке дикунство, а ще невимовний сум за тими, хто бачив пекло на землі й ніколи не повернувся до мирного життя. Мету говорити з дітьми про найстрашніші злочини проти людства й тих, хто віддавав здоров’я заради припинення бійні, переслідував Тиждень інформації «Війні немає забуття», присвячений Дню Перемоги. У його межах та поза ними в бібліотеці й за участю наших працівників пройшла низка заходів.
Найширше тему Другої світової війни, її геополітичних й ідеологічних причин та наслідків висвітлювали на вечорах пам’яті. Використовуючи всі можливості такої форми заходів, їхні автори пропонували до уваги читачів слайди з копіями архівних документів, фотокарток, військових схем; воєнні пісні та пронизливі вірші про бойове побратимство, відвагу, любов до рідних і своєї Батьківщини; факти статистики й публікації спогадів очевидців тощо. Зокрема, користувачам розповідали про кошмарні реалії таборів смерті (й абсолютно не досяжну для розуміння правду про вбивства дітей і медичні досліди над ними), каральні операції проти партизанів зі спаленням цілих сіл, збиткування з остарбайтерів, тяжку працю в тилу й медсанбатах тощо. Йшлося також про основні великі битви за визволення від нацистів. Усю цю інформацію почули учні 10-І класу ЗОШ № 21, 8-Г класу СПШ № 17 на хроніко-документальному вечорі «Війні немає забуття» (відділ обслуговування учнів 5 – 9 класів), 8-Б класу Першої міської гімназії, 7-А класу ЗОШ № 19 на вечорі пам’яті «Переможним набатом звучить 45-ий» (відділ масової роботи та естетичного виховання).
У дещо скороченому вигляді, але зі збереженням ключових акцентів таку інформацію наші працівники надавали користувачам за межами бібліотеки. Так, значну роботу провів сектор нестаціонарного обслуговування відділу обслуговування учнів 5 – 9 класів, провівши години пам’яті «Славимо День Перемоги і будемо мир берегти» та «Діти-герої Черкащини» для учнів 4-А класу ЗОШ № 7, 2-Б класу ЗОШ № 32, 2-І, 4-А, 4-М класів СПШ № 18, учнів 6 класу, які відпочивають у санаторії «Сосновий бір», учнів 4-Б класу гімназії № 9 ім. О.М. Луценка.
Слайд-показ «Ніхто не забутий, ніщо не забуте» для учасників гуртка «Кольоровий світ», що діє в нашій бібліотеці, провів інформаційно-бібліографічний відділ. Також працівники цього відділу знайшли нестандартний підхід до висвітлення теми, розповівши дітям про їхніх однолітків-героїв літературних творів, присвячених Другій світовій війні. Так, під час огляду «В роки війни вони були дітьми» для учнів 5-А класу СПШ № 27 ім. М.К. Путейка та уроку-калейдоскопу «Малі герої великої війни» для учнів 2-А класу ЗОШ № 12 пригадали вже трохи призабуті сьогодні книги «Дівчинка з міста» Л. Воронкової, «Даринка з братиком» І. Виргана, «Галина мама» С. Георгієвської, «Мій добрий тато» В. Голявкіна та інші. Аби малюки не втомилися й зберегли зацікавленість, протягом уроку їм запропонували також розв’язати кросворд; переглянути мультфільм про пригоди жучка-носорога, який потрапив на війну, та навчальний відеоролик про фатальну шкоду ігор із незнайомими предметами в зоні бойових дій; взяти участь у змаганні, в якому було визначено, хто з дітей знає більше назв населених пунктів Черкащини та України.
Тему маленьких героїв-партизанів, зв’язківців, розвідників, диверсантів, які, можливо, часом не до кінця розуміли всю серйозність і небезпеку доручених їм завдань, продовжили й на інших заходах. Наприклад, годинах пам’яті «Славимо День Перемоги і будемо мир берегти» для учнів 5-Б класу ЗОШ № 11 (відділ обслуговування учнів 5 – 9 класів), «Дитинство, обпалене війною» для учнів 5-А класу Першої міської гімназії (відділ масової роботи та естетичного виховання), уроці мужності «Юні герої 40-их» для учнів 4-А і 4-В класів Першої міської гімназії (відділ обслуговування дітей дошкільного віку та учнів 1 – 4 класів). Протягом цих зустрічей йшлося як про подвиги дітей і підлітків, народжених на Черкащині, – Вані Босенка, Віри й Раї Заболотних, Петра Закревського, Миколи Негоди, Володі Саморухи, Льоні Стратієвського, Віталія Проценка та інших, так і про юних бійців з інших країн і населених пунктів Радянського Союзу – Валю Котика, Леоніда Голикова, Яші Гордієнка, Лари Міхєєнко, Зіни Портнової, Марата Казея.
Про події й вирішальні вчинки звичайних людей тієї епохи свідчать не лише книжки, фільми й історичні документи. Часом пам’ять про них закріплена нематеріально, але нагадує про себе найбільш ефективно. Мова про воєнні пісні. Одні з них були написані спеціально аби підняти бойових дух солдатів і виконувалися гучно, з оркестром (як «Священная война»), другі виросли зі звичайного листа додому, до коханої і мали характер особистої сповіді («В землянке»), треті торували шлях до сердець глядачів із простих кінофільмів і були цінні саме камерністю (як «Тёмная ночь»), ще інші взагалі народилися за кілька років до війни, але швидко стали фронтовими (як «Катюша»). Як не згадати про «Десятый наш десантный батальон», «Пісню про Дніпро», «Смуглянку», «Журавлів» та ще близько 600 не менш красивих, зворушливих до сліз пісень!.. Про деякі з них працівники відділу масової роботи та естетичного виховання розповідали учням 2-Б, 3-А та 9-А класів Першої міської гімназії протягом музичної години «З піснею – дорогами війни».
Не гірше пам’ять бережуть назви вулиць, у яких закарбовані прізвища героїв-визволителів м. Черкаси, – Миколи Жужоми, Івана Онопрієнка, Костянтина Коротєєва, Дмитра Тараскова, Михайла Путейка, Петра Вернигори та інших бійці. Саме про людей, які відгомін своєї бойової слави лишили в найменуваннях вулиць і провулків обласного центру й розповіли учням 2-Б класу Першої міської гімназії на годині пам’яті «Слава воїну-захиснику» працівники відділу обслуговування дітей дошкільного віку та учнів 1 – 4 класів.
Крім того, у науково-методичному відділі бібліотеки до свята були підбиті підсумки обласного етапу Всеукраїнського сімейного конкурсу «Книга пам’яті мого роду». Діти разом із батьками, дідусями, а іноді й прадідусями та прабабусями виготовляли саморобні книжки та відеоролики, присвячені трагічним сторінкам історії своєї родини. Використовуючи старовинні сімейні фото, копії листів із фронту, власні малюнки, вірші, аплікації, учасники змагання переповідали спогади своїх рідних про бої, важке життя в тилу, втечі з товарних вагонів, що везли українців на роботу в Німеччину, партизанські будні й дивовижний порятунок із концентраційних таборів. Про переможців конкурсу та його перебіг можна прочитати тут.
