Аби осягнути історичні уроки пращурів та чомусь у них навчитися, необхідно знати, у кого вони вірили. І не менш цікаве питання, як ті давні уявлення переосмислюють наші сучасники – науковці, письменники, художники та діячі масової культури. Ось таким темам було присвячено годину народознавства «Таємничий світ вірувань наших предків», яку відділ обслуговування учнів 5 – 9 класів провів для учнів 5-Б та 5-А класів Першої міської гімназії.
Багатий пантеон давньоруських богів і розмаїття істот народної демонології пропонує митцям чималий простір дл фантазій і припущень. Щоб дітлахи не розгубилися, ознайомлюючись із класичною й сучасною літературою та кінематографом, їм розповіли легенди, пов’язані зі слов’янськими божествами Велесом, Сварогом, Мокошею, Дажбогом та іншими. Також читачам описали, чим ці божества відрізняються один від одного, за що «відповідали» у своєму царстві та яких аналогів мають в інших народів (скажімо, у греків). Цікавими для присутніх були й магічні об’єкти-символи: яйце, місяць, зорі, сонце. Вони нерідко відігравали роль сюжетного ядра в народних казках, скеровуючи героїв та допомагаючи їм знайти ключі до розуміння світоустрою.
Та найбільший захват у малечі викликали різні демонічні, часто зловісні й лихі істоти. Ще б пак! З такими персонажами зараз регулярно стикаються любителі фентезі й фільмів жахів. Не дивно, адже серед цих почвар є відьми, русалки, домові, вовкулаки, упирі, чорти, – тобто істоти, спільні для багатьох міфологій. Звісно, в українських переказах вони дещо відмінні, а ще в нас трапляються й унікальні створіння. Як-от, мавки, чугайстри, полісуни й польовики, вій, очеретяники та інші. Навряд чи нам вдасться натрапити на когось із них у реальному житті (вони, мабуть, зникли разом із більшою частиною справжніх українських лісів), та зустрітися з ними в книжках і кінострічках цілком можливо. Тим більше, що тема язичницьких вірувань і казок українців зараз у мейнстримі вітчизняної культури.
