Можна скільки завгодно піддаватися загальній моді й шукати таємні коди в літературних та образотворчих шедеврах класиків світової культури, але часом слід пригадувати, що найважливіше – не обов’язково між рядками, а й на поверхні! Головне – особисто читати, дивитися й прагнути збагнути... Для такої серйозної внутрішньої роботи маємо тексти свого беззаперечного авторитета – Т.Г. Шевченка. Його життя можна досліджувати безкінечно, а творчість – справжній колодязь для пошуку таємних змістів. Стимули для цього отримуємо із черговою річницею від дня народження генія. Цікавих фактів у його біографії не бракує й завжди можна відкрити його для себе з нової сторони, що й зробили читачі, які відвідали бібліотечні заходи, присвячені Т.Г. Шевченку.
Складно зрозуміти творчість майстра, не знаючи, через які життєві тернії йому довелося пройти. Тож значна кількість заходів була пов’язана із дослідженням долі Кобзаря. Про дитинство Тараса й контекст епохи, в якій він з’явився на світ, учням 3-А класу СПШ № 17, 1-Б та 4-А класів СПШ № 3, 3-В класу СПШ № 33 ім. В. Симоненка розповіли працівники відділу обслуговування дітей дошкільного віку та учнів 1 – 4 класів під час літературної години «Дітям – про великого Кобзаря». Аби зробити оповідь яскравішою, бібліотекар повідомила малечі різні цікаві факти й художні дрібнички про постать видатного українця. Наприклад, що, за підрахунками науковців, слово «калина» було вжите автором у самому лише «Кобзарі» 385 разів, а загалом у творчості – 965 разів. Подивували дітлахів історії про трьох Марій (сестричок Тараса від матері та мачухи); про те, як сестра Ярина відразу не впізнала Шевченка, коли той повернувся із заслання; про те, що найпалкіший борець за скасування кріпосного права перед смертю так і не дізнався про підписання царем заповітного маніфесту... Та й самі читачі виявилися активними співрозмовниками, випитуючи в бібліотекаря, якими іграшками бавився маленький Тарас, а ще хвалилися родичами із прізвищем Бойко (як у матері Шевченка в дівоцтві).
В усі часи людство цікавило особисте життя відомих персоналій – це дозволяє бачити в них цілком земних людей, здатних пережити пристрасні почуття. Тож не дивно, що популярністю користувалася літературна відеогодина «Одвічна таємниця Шевченка», яку для учнів вечірньої (змінної) школи, учнів 9-10 класів, що відпочивають у санаторії «Сосновий бір», учнів 9-У та 10-У класів НВК «ЗОШ І – ІІІ ступенів – ліцей спортивного профілю № 34» провів відділ обслуговування учнів 5 – 9 класів. Перед очима читачів промайнула вервечка портретів жінок, які свого часу стали музами, втіхою та підтримкою, а часом, і джерелом душевного болю Тараса Григоровича, а саме: дитячого захоплення, подруги Оксани; блискучої світської левиці Ганни Закревської; відданої шанувальниці Варвари Рєпніної; талановитої актриси Каті Піунової; легковажної та зрадливої Ликери Полусмак. Вони колись надихали поета, дарували йому надію на створення міцної родини, але, на жаль, не залишилися з ним в останні дні життя.
Побачити складну життєву долю за віршами й малюнками українського генія дітям допомогли й працівники сектору нестаціонарного обслуговування відділу обслуговування учнів 5 – 9 класів. Світ поетичних і художніх символів Тараса Григоровича та їх перегук із подіями реальної біографії митця учням 5 – 10 класів ЗОШ № 22, 4-А класу ЗОШ № 32, 2-А та 4-Б класів ЗОШ № 8, 4-М та 4-Д класів СПШ № 18, 4-А класу ЗОШ № 7, 2-А, 2-Б та 3-А класів гімназії № 9 ім. О.М. Луценка відкрили протягом усного журналу «Поет. Художник. Людина» та години поезії «Золоті зерна поезії Тараса Шевченка».
На відміну від світової спільноти, населення нашої країни значно ліпше знає Шевченка як поета й прозаїка, ніж як художника. А даремно! Адже за кордоном за ним давно закріпилася слава самобутнього портретиста-романтика, що майстерно володів одразу кількома техніками живопису. Поринувши в царину образотворчого мистецтва, можна краще зрозуміти долю та світосприйняття Кобзаря. Саме під таким кутом питання розглядали під час бесіди-діалогу «Шевченко в моєму житті» та бесіди-портрету «Шевченко-художник», які для учнів 3-В класу СПШ № 3, 1-В класу СПШ № 17 та 2-В класу ЗОШ № 12 провели у відділі масової роботи та естетичного виховання. Завдяки яскравій образній оповіді бібліотекарів перед уявою малечі постав образ Шевченка-дитини з його прагненням малювати завжди й усюди – на білених стінах хати, на печі, на вуличній пилюці пальчиком, спочатку наслідуючи манеру мами й сетри, потім передаючи побачене на власні очі. Вразила присутніх історія про те, як складно було юному Тарасові знайти хорошого вчителя-маляра, а ще його здатність бачити світ в особливому мистецькому ракурсі, що виявилося, зокрема, в його дитячій вірі в «залізні стовпи, що небо підпирають».
Життєвий шлях майстра крізь призму його картин відстежували й на іншому заході – пізнавальній відеогодині «Мистецька палітра Шевченка», що для учнів 7 класу ЗОШ № 29, 7-А та 7-Б класів Першої міської гімназії провели працівники відділу обслуговування учнів 5 – 9 класів. Та цього разу огляд полотен Тараса Григоровича був більш ґрунтовний і детальний, зважаючи на старший вік аудиторії. Присутні дізналися, які авторитетні митці справили визначний вплив на творче становлення Шевченка-художника, переглянули фоторепродукції відомої акварелі «Циганка-ворожка»; замальовок олівцем епізодів селянського побуту («Селянське подвір’я», «На околиці», «Хата біля річки»); полотен античної тематики та за подіями вітчизняної історії («Смерть Сократа», «Олександр Македонський виявляє довіру своєму лікареві Філіпу», «Смерть Богдана Хмельницького»); портретів відомих людей того часу й автопортретів; картин у техніці сепія («Хлопчик із кішкою», «Байгуші», «Серед товаришів»); офортів із серії «Живописна Україна» тощо.
А от учням 6-М класу СПШ № 17 випала нагода продемонструвати власне знання біографії та творчості Кобзаря, завдяки квесту «Шевченко – це круто!», який для них провели працівники відділу обслуговування учнів 5 – 9 класів. Долаючи одна за одною зупинки маршруту, учасники команд «Кобзарята» й «Шевченкознавці» виявили математичні здібності, вираховуючи в справжній задачі вік Шевченка, коли вийшла збірка його поезій; малювали грона калини із зав’язаними очима; декламували свої улюблені вірші, написані Тарасом Григоровичем; розв’язували анаграми й гру-лабіринт за Шевченковими віршами тощо. Діти настільки захопилися, що навіть після визначення переможців й отримання відповідних диломів продовжували сперечатися, хто ж із них кращий експерт із шевченкознавства.
